Вегапрат 2мг 30 шт таблетки покрытые пленочной оболочкой

Зміст статті

• Опис лікарської форми та склад
• Фармакотерапевтична група та фармакокінетика
• Показання до застосування
• Протипоказання
• Вагітність та лактація
• Побічні дії
• Взаємодія з іншими препаратами
• Спосіб застосування та дози
• Мери безпеки та особливі вказівки
• Умови відпуску з аптек
• Виробник та продаж
• Аналоги

Склад, форма випуску та упаковка

Вегапрат 2мг – це таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з білим або майже білим ядром.

Маса таблетки: без оболонки – 200 мг, з оболонкою – 206 мг.

Упаковка: контурні осередкові упаковки по 10 таблеток та картонні пачки по 30 таблеток.

Фармакотерапевтична група та фармакокінетика

Фармакотерапевтична група: Засіб, що підвищує моторику кишечника, дигідробензофуранкарбоксамід.

Дія препарату обумовлена селективністю та високою спорідненістю прукалоприду до серотонінових 5-HT4-рецепторів кишечника, що сприяє стимуляції моторики кишківника.

Фармакокінетика

• Прукалоприд швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, максимальна концентрація у плазмі (Cmax) досягається через 2–3 години після прийому.
• Абсолютна біодоступність перевищує 90%, прийом із їжею не знижує всмоктування.
• Об’єм розподілу у рівноважному стані становить 567 л, зв’язування з білками плазми – близько 30%.
• Рівноважний стан досягається через 3–4 дні прийому.
• Метаболізм у печінці відбувається дуже повільно, більшість активної речовини (приблизно 85%) виводиться у незміненому вигляді нирками та частково з калом.
• Кліренс прукалоприду з плазми становить близько 317 мл/хв, термін напіввиведення (T1/2) – приблизно 1 добу.

Показання до застосування

Вегапрат застосовується для симптоматичної терапії хронічного запору у жінок, у яких проносні засоби не забезпечили достатній ефект.

Протипоказання

• Порушення функції нирок, що потребує діалізу.
• Перфорація або обструкція кишечника через анатомічні або функціональні порушення.
• Механічна кишкова непрохідність.
• Тяжке запалення кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт, токсичний мегаколон/мегаректум).
• Підвищена чутливість до прукалоприду.

Вагітність та лактація

Застосування Вегапрату не рекомендується під час вагітності та у період лактації.

• У клінічних дослідженнях реєстрували випадки викидня, хоча причинно-наслідковий зв'язок з препаратом не доведений.
• У жінок дітородного віку під час лікування слід використовувати надійні методи контрацепції.
• Прукалоприд проникає у грудне молоко, але при терапевтичних дозах небезпека для дітей малоймовірна.

Побічні дії

• З боку травної системи: дуже часто – нудота, діарея, біль у животі; часто – блювання, диспепсія, метеоризм, ректальна кровотеча; нечасто – анорексія.
• З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – запаморочення; нечасто – тремор.
• З боку серцево-судинної системи: нечасто – серцебиття.
• З боку сечовидільної системи: часто – півлакіурія.
• Загальні реакції: часто – слабкість; нечасто – лихоманка, погане самопочуття.

Взаємодія з лікарськими засобами

Прукалоприд має слабкий потенціал для взаємодії з іншими препаратами:

• Інгібітори CYP3A4 та Р-глікопротеїну (наприклад, кетоконазол) можуть збільшувати концентрації прукалоприду, але це не має клінічного значення.
• При одночасному застосуванні з еритроміцином концентрація останнього може збільшуватися на 30%.
• Препарати, здатні подовжувати інтервал QTc, слід застосовувати з обережністю у поєднанні з Вегапратом.
• Атропіноподібні речовини можуть послаблювати його ефект.

Спосіб застосування і дози

Приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі.

• Початкова доза – 1 мг 1 раз на добу.
• За необхідності дозу можна збільшити до