Інструкція з використання медичного препарату Мадопар®

Форма випуску

Препарат доступний у вигляді капсул з модифікованим висвобожуванням та швидкодіючих диспергованих таблеток. Конкретні форми включають:

• Капсули по 100 мг + 25 мг: 30 або 100 штук
• Дисперговані таблетки по 100 мг + 25 мг: 30 або 100 штук
• Капсули з модифікованим висвобожуванням 100 мг + 25 мг: 30 або 100 штук
• Таблетки 200 мг + 50 мг: 30 або 100 штук

Опис

Тверді желатинові капсули з непрозорого матеріалу, світло-голубого кольору корпусу та темно-зеленого ковпачка, з маркуванням "ROCHE" чорнилом червоно-іржавого відтінку. Вміст капсули — дрібнозернистий гранульований порошок білого або злегка жовтуватого кольору, іноді злегка зкомкований, з слабким запахом.

Капсула містить: леводопу 100 мг та бенсеразид гідрохлорид 28,5 мг (що відповідає 25 мг бенсеразиду). До допоміжних речовин входять гіпромеллоза, рослинна гідрогенізована олія, кальцію гідрофосфат, маннітол, повідон, тальк, магнію стеарат. Колір ковпачка — індигокармін із додаванням жовтого оксиду заліза, діоксиду титану та желатину. Корпус капсули забарвлений індигокарміном, діоксидом титану та желатином.

Код АТХ

N04BA02 — Леводопа у комбінації з інгібітором декарбоксилази

Клініко-фармакологічні групи

Противопаркінсоничний препарат — комбінація передвісника дофаміну та інгібітора периферичної декарбоксилази.

Діючі речовини

Леводопа та бенсеразид

Фармако-терапевтична група

Противопаркінсоничний засіб, що містить дофаміновий передвісник і інгібітор периферичних декарбоксилаз.

Умови зберігання

Капсули Мадопар® "125" слід зберігати у сухому місці при температурі не вище 30°C, у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки. Термін зберігання таблеток — 3 роки; таблеток Мадопар® "250" — 4 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Фармакологічна дія

Мадопар® — комбінований препарат, що містить леводопу — попередник дофаміну, та бенсеразид — інгібітор периферичної декарбоксилази. Це дозволяє підвищити концентрацію дофаміну у головному мозку, зменшуючи побічні ефекти, пов'язані з периферичним перетворенням леводопи.

У разі паркінсонізму, при прийомі внутрішньо, леводопа швидко перетворюється в допамін у тканинах, що може викликати побічні реакції. Інгібітор бенсеразид блокує периферичне перетворення леводопи, забезпечуючи більш цільове й ефективне надходження до мозку.

Особлива форма з модифікованим висвобожуванням дозволяє пролонгувати ефект і зменшити коливання моторики у хворих.

Показання до застосування

• Болезнь Паркінсона, включаючи випадки з дисфагією, ранковою акинезією, феноменами "зношення" або "затримки" ефекту препарату.
• Синдром "непосидючих ніг" — идиопатичний та у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю на діалізі.

Спосіб застосування, курс і дозування

Лікування починають поступово, підбираючи дозу індивідуально для кожного пацієнта. Капсули слід ковтати цілими, не розжовуючи.

Для пацієнтів з труднощами ковтання рекомендовані швидкодіючі таблетки — їх можна розмелювати або розчиняти у воді. Таблетки розчиняють у 25-50 мл води, перемішують і приймають протягом 30 хвилин.

Стартова доза зазвичай становить 62.5 мг (50 мг леводопи + 12.5 мг бенсеразиду) 3-4 рази на добу. Наступне збільшення дозування проводиться за необхідності, з урахуванням реакції пацієнта, у межах 300-800 мг леводопи на добу.

Для підтримуючої терапії зазвичай призначають 125 мг (100 мг леводопи + 25 мг бенсеразиду) 3-6 разів на добу. Частота прийомів повинна бути рівномірною для забезпечення стабільного терапевтичного ефекту.

При синдромі "непосидючих ніг" препарат приймають за 1 годину до сну, дозування — до 500 мг на добу.

Передозування

Ознаки: посилення побічних реакцій, таких як аритмія, спутаність свідомості, бессонниця, нудота, блювання, патологічні непроізвольні рухи.

Лікування: симптоматичне, з контролем життєвих функцій. Для препаратів з модифікованим висвобожуванням — необхідно обмежити подальше всмоктування, промивання шлунка та інше симптоматичне лікування.

Лікарські взаємодії

Взаємодія з іншими препаратами:

• Антациди зменшують всмоктування леводопи — на 32%.
• Залізо знижує концентрацію леводопи — на 30-50%.
• Метоклопрамід підвищує швидкість всмоктування.
• Нейролептики, опіати, антигіпертензивні засоби, що містять резерпін, пригнічують дію Мадопара.
• Застосування з інгібіторами МАО — можливий ризик небажаних ефектів, тому необхідна корекція доз.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний при вагітності та у жінок репродуктивного віку без надійних засобів контрацепції через можливий ризик розвитку дефектів у плода. При вагітності застосовувати за строгими медичними показаннями та під контролем лікаря.