Лозап® (Lozap®) – інструкція з застосування та характеристика препарату

Загальна інформація

Лозап® — це препарат у формі таблеток, покритих плівковою оболонкою, що містить активну речовину лозартан калію 100 мг. Його застосовують для лікування артеріальної гіпертензії, а також у комплексній терапії серцевої недостатності та для зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань у пацієнтів із гіпертрофією лівого желудочка.

Форма випуску та склад

Лозап® випускається у вигляді таблеток у наступних упаковках:

• По 30, 60 або 90 таблеток у блістерах (по 10 таблеток у кожному блістері);
• По 15 таблеток у блістерах (по 10 або 15 таблеток у кожному блістері);

Основний активний компонент: лозартан калію 100 мг у одній таблетці.
Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, маннітол, кросповідон, колоїдний діоксид кремнію безводний, тальк, магнію стеарат.
Оболонка таблетки містить: сепифілм 752 (біла) — гіпромеллоза, мікрокристалічна целюлоза, макрогол 2000 стеарат, титану діоксид; макрогол 6000.

Клініко-фармакологічна група

Код АТХ: C09CA01 — антагоніст рецепторів ангиотензина II.

Фармакотерапевтична група: ангіотензина II рецепторний антагоніст.

Фармакологічні властивості

Механізм дії: Лозартан є високоефективним селективним антагоністом АТ1-рецепторів ангиотензина II. Він блокують всі фізіологічні ефекти ангиотензина II, включаючи вазоконстрикцію та стимуляцію секреції альдостерону, що сприяє зниженню артеріального тиску. В результаті застосування препарату зменшується опір судин і знижується навантаження на серце.

Фармакодинаміка: Після прийому таблетки в дозі 100 мг максимальний антигіпертензивний ефект досягається через 3-6 тижнів і зберігається тривалий час. Лозартан не впливає на активність ферменту АПФ, тому не сприяє накопиченню брадикинину і не викликає кашлю чи набряків, характерних для інгібіторів АПФ.

Вплив на ренін-ангиотензинову систему: Лозартан сприяє підвищенню активності реніну та концентрації ангиотензину II у плазмі крові, що є наслідком блокади рецепторів і зменшення зворотного зв'язку. Після відміни препарату рівні цих показників повертаються до початкових.

Показання до застосування

• артеріальна гіпертензія;
• хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії, при непереносимості або неефективності терапії інгібіторами АПФ);
• зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень (інсульт, інфаркт міокарда) у пацієнтів із гіпертрофією лівого желудочка і гіпертензією;
• діабетична нефропатія у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу і протеїнурією (більше 300 мг/г за рівнем альбуміну в сечі).

Спосіб застосування, дози та курс лікування

Загальні рекомендації

Таблетки призначають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Дозу підбирає лікар індивідуально залежно від стану пацієнта.

При артеріальній гіпертензії

Початкова доза — 50 мг один раз на добу. Максимальна добова доза — 100 мг, яку можна поділити на два прийоми при необхідності. Дія проявляється через 3-6 тижнів.

У пацієнтів з низьким об’ємом циркулюючої крові або при застосуванні високих доз діуретиків початкову дозу слід зменшити до 25 мг. У пацієнтів із порушеннями функції печінки або літніх — починати лікування з низьких доз під контролем лікаря.

При серцевій недостатності

Початкова доза — 12,5 мг один раз на добу. Далі дозу титрують щотижня, залежно від переносимості, до досягнення максимальної — 150 мг/добу.

Для зниження ризику ускладнень у хворих із гіпертрофією лівого желудочка

Стартова доза — 50 мг один раз на добу, при необхідності її можна збільшити до 100 мг.

При діабетичній нефропатії

Початково — 50 мг один раз на добу, далі дозу регулюють залежно від результатів контролю артеріального тиску та стану функцій нирок.

Передозування

Симптоми: головокруження, сильне зниження артеріального тиску, тахікардія або брадикардія, можлива втрата свідомості.

Лікування: застосовують симптоматичну терапію, підвищують об’єм циркулюючої крові шляхом внутрішніх інфузій ізоляційних розчинів, контролюють життєво важливі показники. Гемодіаліз малоефективний.

Лікарські взаємодії

Одночасне застосування з інгібіторами АПФ, АРА II або калійзберігаючими препаратами підвищує ризик гіперкаліємії і порушень функцій нирок. Не рекомендується застосовувати в поєднанні з аліскиреном у пацієнтів із цукровим діабетом або порушеннями функцій нирок.

Лозартан посилює ефект інших гіпотензивних засобів, зокрема бета-блокаторів і діуретиків. Важливо контролювати рівень калію і функцію нирок при сумісному застосуванні.

Важливо враховувати потенційне зниження концентрації літію при одночасному застосуванні.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Вагітність: застосування у I триместрі не рекомендується, у II та III триместрах — строго протипоказано через високий ризик тератогенних ефектів, включаючи порушення розвитку нирок та кісток плода.

Годування груддю: невідомо, чи виділяється лозартан у грудне молоко. Тому при необхідності застосування препарату грудне годування слід припинити.

Побічні реакції

Зазвичай побічні ефекти легкі та тимчасові. Найчастіше зустрічається головокруження, особливо при різкому підйомі з положення лежачи або сидячи. Можливі нудота, втома, головний біль, м’язові болі.

У р rare випадках — алергічні реакції, ангіоневротичний набряк, порушення функції нирок. Діти і вагітні повинні перебувати під постійним наглядом.

Протипоказання

• гіперкаліємія;
• гостра або хронічна функціональна недостатність печінки в тяжкій формі;
• вагітність та період годування груддю;
• індивідуальна непереносність компонентів препарату;
• вікові обмеження — застосування у дітей до 18 років не досліджене.

Особливі вказівки

При лікуванні пацієнтів із порушеннями функцій нирок або печінки дозу слід підбирати з особливою обережністю, контролюючи функціональні показники. Не рекомендується застосовувати у випадках з гострим зневодненням або значним зниженням об’єму циркулюючої крові.

Застосування у пацієнтів похилого віку

У людей старше 75 років початкову дозу рекомендується зменшити до 25 мг один раз на добу, з подальшим коригуванням залежно від реакції організму.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність препарату у дітей і підлітків до 18 років не встановлені, тому застосування у цій віковій групі не рекомендується.

Термін зберігання

2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C.

Виробник

Препарат виробляється компанією-виробником відповідно до стандартів якості та безпеки.