Інструкція щодо застосування лікарського засобу Лозап Плюс

Форма випуску

Таблетки, покриті плівковою оболонкою, по 12,5 мг + 50 мг, у пачках по 10, 28, 30, 60 або 90 штук.

Опис

Таблетки мають світло-жовтий колір, продовгувату форму з рискою для розділення на дві рівні частини, покриті плівковою оболонкою.

Коди АТХ

C09DA01 — Лозартан у комбінації з діуретиками

Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

• Гіпотензивний комбінований препарат (антагоніст рецепторів ангіотензину II + діуретик)
• Гипотензивне комбіноване засіб (діуретик + ангіотензин II рецепторний антагоніст)

Діючі речовини

• Гідрохлоротіазид — 12,5 мг
• Лозартан калію — 50 мг

Фармако-терапевтична група

Гіпотензивний комбінований засіб (діуретик + ангіотензин II рецепторний антагоніст).

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C.

Термін придатності

3 роки. Не застосовувати після закінчення строку придатності, зазначеного на упаковці.

Фармакологічна дія

Комбінований препарат має гипотензивну дію, що забезпечується за допомогою двох компонентів: лозартану калію — антагоніста рецепторів ангіотензину II (АТ1) та гідрохлоротіазиду — тиазидного діуретика.

Синергізм компонентів сприяє більшому зниженню артеріального тиску порівняно з кожним з них окремо.

Гідрохлоротіазид зменшує об’єм циркулюючої крові, підвищує активність реніну і рівень альдостерону, сприяє втраті калію та магнію з сечею, а також знижує концентрацію кальцію в крові. Лозартан блокують дії ангіотензину II, зменшуючи вазоконстрикцію та секрецію альдостерону, що допомагає знизити артеріальний тиск і запобігти втратам калію.

Завдяки цим механізмам препарат має стабільний ефект упродовж 24 годин і зменшує ризик розвитку ускладнень серцево-судинної системи.

Показання для застосування

• Артеріальна гіпертензія — для зниження високого артеріального тиску у дорослих пацієнтів.
• Зниження ризику серцево-судинних ускладнень — у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка, що сприяє зменшенню частоти інсультів, інфарктів та смертності.

Спосіб застосування, курс та доза

Препарат приймати внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю води.

Для лікування артеріальної гіпертензії

• Початкова доза — 1 таблетка (50 мг лозартану + 12,5 мг гідрохлоротіазиду) один раз на добу.
• За необхідності, доза може бути збільшена до 2 таблеток (100 мг лозартану + 25 мг гідрохлоротіазиду) один раз на добу після 2-4 тижнів терапії для досягнення цільового рівня АТ.
• Максимальна добова доза — 2 таблетки (50 мг + 12,5 мг) один раз на добу.

Для зниження ризику серцево-судинних ускладнень

• Початкова доза — 50 мг лозартану на добу. У разі недостатнього ефекту можливо додавання 12,5 мг гідрохлоротіазиду та збільшення до 100 мг лозартану з 12,5 мг гідрохлоротіазиду один раз на добу.

Передозування

При передозуванні препарату можливе різке зниження артеріального тиску, тахікардія або брадикардія.

Лікування симптоматичне, включає підтримуючу терапію, відновлення об’єму циркулюючої крові та електролітного балансу.

• При передозуванні гідрохлоротіазидом можливі дегідратація, гіпокаліємія, гіпонатріємія, алкалоз — лікування включає введення рідин, корекцію електролітних порушень.
• При передозуванні лозартаном — підтримуюча терапія, контроль АТ, внутрішньовенне введення розчинів для збереження об’єму крові.

Лікарські взаємодії

• З літієм: підвищується ризик токсичності, потрібно контролювати рівень літію в крові.
• З препаратами, що викликають порушення ритму: особливо з антиаритмічними засобами I і III класу, нейролептиками, антидепресантами, бактеріальними та протигрибковими засобами.
• Обов’язково враховувати можливі взаємодії з іншими препаратами, що впливають на рівень калію, натрію, магнію.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Заборонено застосовувати у період вагітності, особливо у другому та третьому триместрах, через можливий негативний вплив на плід. Під час годування груддю застосування не рекомендується без консультації з лікарем.

Побічні дії

• З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, тахікардія.
• З боку ендокринної системи: гіпокаліємія, гіперурикемія.
• З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, слабкість.
• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, диспепсія.
• Інше: алергічні реакції, висипання, свербіж.

Протипоказання

• Гіперчутливість до компонентів препарату.
• Тяжкі порушення функції печінки.
• Тяжка ниркова недостатність, анурія.
• Беременность і період годування груддю.
• Діти і підлітки до 18 років.

Особливі вказівки

Перед початком терапії необхідно визначити рівень електролітів, функцію нирок, особливо у пацієнтів з порушеннями роботи нирок, при гіповолемії або дегідратації.

Не рекомендується різке скасування препарату, оскільки можливе підвищення АТ.

Застосування при порушеннях функції нирок

Препарат не застосовують при тяжких порушеннях функції нирок (КК менше 30 мл/хв).

Застосування при порушеннях функції печінки

Застосування протипоказане при важких порушеннях функції печінки.

Умови реалізації

Ліки відпускаються за рецептом лікаря.

Застосування у похилому віці

Не потрібен особливий підбір дози, терапія проводиться під контролем лікаря.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність не встановлені, застосовувати не рекомендується.

Медична нозологія (коди МКБ)

• I10 — Артеріальна гіпертензія.
• I11 — Гіпертонічна хвороба із ускладненнями.

Протипоказання до застосування

Див. розділ «Протипоказання». Не застосовувати у період вагітності, при тяжких порушеннях функції нирок і печінки, дітям і підліткам.

Спосіб застосування, курс і доза

Див. вище — для кожної групи пацієнтів індивідуально підбирається лікарем.

Передозування

Можливе сильне зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу. Лікування — симптоматичне, включає внутрішньовенне введення розчинів для підтримки об’єму крові та контролю електролітів.

Владелец регистрационного удостоверения

Виробник — компанія, яка здійснює випуск препарату відповідно до нормативної документації.

Произведено

Зазвичай у відповідній країні виробництва, назва виробника — залежно від конкретної лабораторії.