Левокарнил® — профілактика та лікування порушень обміну речовин і енергетичного забезпечення тканин

Форма випуску

Раствор для внутрішнього застосування у флаконах по 50 мл або 100 мл, прозорий, безбарвний або майже безбарвний з характерним запахом. Вміст 1 мл містить левокарнитин у кількості 300 мг. Допоміжні речовини: моногідрат лимонної кислоти – 1,2 мг; метилпарагідроксибензоат – 0,5 мг; пропілпарагідроксибензоат – 0,2 мг; очищена вода – до 1 мл.

Код АТХ

A16AA01 — Левокарнитин

Клініко-фармакологічна група

Препарат, що покращує метаболізм та енергетичне забезпечення тканин, належить до групи метаболічних засобів.

Містить у складі

• Діючий компонент: левокарнитин

Фармакологічна дія

Левокарнитин — природна речовина, що є кофактором метаболічних процесів, забезпечує підтримку активності кофермента А (КоА). Він стимулює розщеплення довгоцепочкових жирних кислот (наприклад, пальмітинової) з утворенням ацетил-КоА, що необхідний для глюконеогенезу, утворення кетонових тіл, синтезу холіну та його ефірів, окислювального фосфорилювання й утворення АТФ. Окрім того, левокарнитин активує жировий обмін, сприяє мобілізації жиру з депо, знижує основний обмін, уповільнює розпад білків і вуглеводів, має антигіпоксичний, анаболічний, нейропротекторний та антикатаболічний ефекти. В умовах гіпоксії він підвищує витривалість та відновлює функціональні можливості тканин, особливо мозку та серця.

Показання до застосування

Для внутрішнього застосування:

• Підвищення працездатності та витривалості у дорослих при інтенсивних фізичних і психоемоційних навантаженнях, включаючи пожилих пацієнтів;
• Реабілітація після перенесених захворювань, операцій, травм для прискорення регенерації тканин;
• Лікування нервової анорексії і станів, що супроводжуються дефіцитом карнітину або його високою втратою (міопатії, кардіоміопатії, митохондріальні та спадкові захворювання з митохондріальною недостатністю);
• Спортивна медицина — для покращення спортивних показників, нарощування м'язової маси, зменшення жирової тканини, профілактики виснаження та для швидкого відновлення після тренувань та травм.

Для внутрішньовенного та внутрішньом’язового застосування:

• Острі гіпоксичні стани (гіпоксія мозку, ішемічний інсульт, транзиторна ішемічна атака);
• Післяінсультний період, порушення мозкового кровообігу, травми та токсичні ураження головного мозку;
• Дефіцит карнітину у хворих на хронічну ниркову недостатність, особливо під час гемодіалізу;
• Кардіоміопатії, ішемічна хвороба серця, гострий інфаркт міокарда, постінфарктний період, порушення метаболізму міокарда;
• Гіпоперфузія через кардіогенні шоки та інші порушення серцево-судинної системи.

Спосіб застосування, курс і дозування

Дозування, спосіб та тривалість терапії визначаються індивідуально лікарем залежно від клінічної ситуації, стану пацієнта та форми препарату. Внутрішньо застосовують у вигляді розчину, внутрішньовенно або внутрішньом’язово — за призначенням. Зазвичай рекомендується початкова доза для дорослих — 300–600 мг левокарнитину на добу, розподілена на 2–3 прийоми. Тривалість лікування — від кількох днів до кількох тижнів, залежно від показань.

Лікарські взаємодії

Застосування левокарнитину разом з анаболічними стероїдами може посилювати їхній ефект. Глюкокортикостероїди сприяють накопиченню левокарнитину у тканинах. Взаємодія з іншими лікарськими засобами потребує контролю та корекції дозування.

Протипоказання

• Індивідуальна підвищена чутливість до левокарнитину;
• Вагітність та період годування груддю — протипоказано до застосування;
• Діти та підлітки до 18 років для перорального застосування;
• При цукровому діабеті — з обережністю, під контролем лікаря.

Особливі вказівки

При застосуванні левокарнитину у пацієнтів з цукровим діабетом необхідно контролювати рівень глюкози в крові через можливе підвищення її засвоєння. Тривале застосування високих доз у хворих із порушеною функцією нирок може спричинити накопичення потенційно токсичних метаболітів, таких як триметиламін та його оксид, що проявляється запахом із рота, потових і сечових виділень.

Застосування при порушеннях функції нирок

У пацієнтів із важким порушенням функції нирок тривале застосування високих доз левокарнитину може призвести до накопичення токсичних метаболітів, тому слід дотримуватися відповідних рекомендацій під контролем лікаря.

Застосування у літніх пацієнтів

Левокарнитин може застосовуватися у літніх за показаннями та під контролем лікаря, в обумовлених дозах та формах.

Застосування у дітей

Пероральна форма препарату протипоказана дітям та підліткам до 18 років. Внутрішньовенне та внутрішньом’язове застосування — за призначенням лікаря з урахуванням показань.

Міжнародна класифікація захворювань (МКБ)

Основні коди: E61.8, F50.0, G45, G71.3, G72.9, G92, G93.1, G93.4, I20, I21, I42, I63, I69, N18, T14.6, T90, Z54, Z73.0, Z73.3.

Побічні дії

• З боку нервової системи: дуже рідко — міастенічні розлади (у пацієнтів із уремією);
• З боку травної системи: диспепсія, гастралгія — дуже рідко;
• З боку шкіри та підшкірних тканин: висип, алергічний дерматит — дуже рідко;
• Місцеві реакції: при швидкому внутрішньовенному введенні можливі больові відчуття по ходу вени, що зникають при зниженні швидкості введення.

Протипоказання до застосування

• Підвищена чутливість до левокарнитину;
• Вагітність та годування груддю;
• Діти та підлітки до 18 років для перорального застосування.

Особливі вказівки

При застосуванні у пацієнтів із цукровим діабетом необхідно регулярно контролювати рівень глюкози в крові, оскільки левокарнитин може підсилювати засвоєння глюкози. Тривале застосування високих доз у хворих із порушеною функцією нирок може спричинити накопичення токсичних метаболітів з характерним запахом із рота та шкірних виділень.

Власник реєстраційного посвідчення

EVALAR ZAO