Форма випуску

Таблетки, покриті плівковою оболонкою, по 5 мг та 10 мг. Упаковки містять по 30, 60 або 100 таблеток.

Опис

Таблетки мають круглу форму, двояковипуклу, світло-рожевого кольору, з ризиком для розділення. Покриті плівковою оболонкою, яка забезпечує захист від зовнішніх впливів та полегшує проковтування.

Коди АТХ

C07AB07 — Бісопролол

Клініко-фармакологічні групи

• Бета-адреноблокатор селективний

Діюча речовина

Бісопролол фумарат

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C.

Термін придатності

3 роки з дати виготовлення. Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Фармакологічна дія

Коронал є селективним бета-1-адреноблокатором, що знижує активність реніну у плазмі, зменшує потребу міокарда у кисні, зменшує частоту серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою та при фізичному навантаженні. Оказує антигіпертензивну, антиаритмічну та антиангінальну дії.

Механізм дії полягає у блокуванні β1-адренорецепторів серця, що зменшує утворення цАМФ з АТФ, знижує внутріклітинний рівень іонів кальцію, що призводить до зменшення скоротливості міокарда, уповільнення серцевого ритму і зниження провідності по AV-узлу. При збільшенні дози можливе блокування β2-адренорецепторів, що може спричинити бронхоспазм.

Коронал зменшує периферичний опір судин, сприяє зниженню минулого об’єму крові та активності ренін-ангиотензинової системи, що сприяє зниженню артеріального тиску. Ефект проявляється через 2-5 днів, стабілізація — через 1-2 місяці.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія
• Інфаркт міокарда (профілактика повторних епізодів)
• Стабільна стенокардія

Спосіб застосування, курс і доза

Дорослим рекомендується початкове дозування — 2,5-5 мг один раз на добу. За потреби дозу можна збільшити до 10 мг на добу. Максимальна добова доза — 20 мг.

Таблетки слід приймати внутрішньо, натщесерце, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування визначає лікар залежно від стану пацієнта.

Пацієнтам з порушеннями функції нирок (КК менше 20 мл/хв) та з тяжкими порушеннями функції печінки рекомендується не перевищувати дозу 10 мг на добу. Корекція дози у пацієнтів похилого віку не потрібна.

Передозування

Симптоми: виражена брадикардія, AV-блокада, зниження артеріального тиску, серцева недостатність, судоми, задуха, бронхоспазм.

Лікування включає промивання шлунка, введення адсорбентів, симпатоміметиків (епінефрін), атропіну внутрішньовенно при AV-блокаді, підтримуючу терапію для серцево-судинної системи.

Лікувальні взаємодії

Увага! Сполучення з іншими препаратами може посилювати або знижувати ефективність та спричиняти побічні реакції:

• Інгібітори МАО — посилюють гіпотензивний ефект; перерва між застосуваннями — не менше 14 днів.
• Бронхолітики, зокрема теофілін — зменшують ефективність бета-адреноблокатора.
• Гіпоглікемічні засоби та інсулін — можуть маскувати симптоми гіпоглікемії, знижують потребу у дозуванні.
• Діуретики, гіпотензивні — можуть підсилювати гіпотензивний ефект.
• Антиаритмічні препарати, глікозиди — можливе посилення брадикардії та порушень провідності.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказано призначати у період вагітності, окрім випадків, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. У разі необхідності застосування препарату під час годування груддю рекомендується припинити грудне вигодовування.

Побічні дії

Частота виникнення побічних реакцій класифікується так:

• Дуже рідко (<1/10 000): алергічні реакції, порушення зору, псоріазоподібні висипання, алопеція.
• Рідко (1/1000 — 1/100): порушення функції печінки, сухість у роті, запаморочення, брадикардія, зниження АТ, набряки.
• Часто (1/100 — 1/10): слабкість, головний біль, сонливість, порушення травлення, зниження лібідо.

Протипоказання

• Шок (кардіогенний або інший)
• Тяжка серцева недостатність
• AV-блокада II-III ступеня без штучного водія ритму
• Бронхіальна астма або ХОЗЛ у анамнезі
• Гіпотензія (систолічний АТ менше 100 мм рт. ст.)
• Період лактації
• Вік до 18 років

Особливі вказівки

Перед початком лікування слід провести ЕКГ, визначити рівень глюкози в крові у хворих на цукровий діабет, контролювати ЧСС та АТ. Пацієнтам похилого віку необхідно регулярно оцінювати функцію нирок. Важливо навчити пацієнтів самостійно контролювати ЧСС та повідомляти лікаря при зниженні її нижче 50 уд./хв. При бронхолегеневих захворюваннях рекомендується проводити тест на функцію зовнішнього дихання перед початком терапії.

Застосування у особливих групах

У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна, однак необхідний постійний контроль за функцією нирок та станом серця.

Безпека та ефективність застосування у дітей не встановлені, тому препарат не рекомендується для використання цій віковій групі.

Код МКБ

I10 — Гіпертензія, І20 — Стенокардія, I25 — Ішемічна хвороба серця

Додаткова інформація

Власник реєстраційного посвідчення: ТОВ «Медпрепарати».
Виготовлено: за технологіями виробника.