Інструкція щодо медичного застосування препарату Кеппра® (Keppra®)

Форма випуску

Концентрат для приготування розчину для інфузій у вигляді прозорого, безбарвного розчину. Упаковка: по 5 мл флакони зі скла, у картонній пачці з ячейковими контурними упаковками по 2 шт.

Опис

Концентрат для приготування розчину для інфузій візуально є прозорим, безбарвним розчином. Вміст: 1 мл містить леветирацетам 100 мг, а також допоміжні речовини: тригідрат натрію ацетату — 8,2 мг, натрій хлорид — 45 мг, 10% оцтова кислота (до pH 5,5), вода для ін’єкцій — до 5 мл. Виробник пропонує упаковки по 10 флаконів по 5 мл у картонних коробках.

Код АТХ

Клініко-фармакологічні групи / Групова належність

• Протисудомний препарат
• Протисудомчі засоби

Діюча речовина

Леветирацетам

Фармако-терапевтична група

Протисудомний засіб

Умови зберігання

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

2 роки.

Фармакологічна дія

Леветирацетам — активна речовина препарату Кеппра® — є похідним пирролідона (S-енантіомер α-етил-2-оксо-1-пирролідін-ацетамід) і за хімічною структурою відрізняється від інших протисудомних засобів. Механізм дії леветирацетама остаточно не вивчений, але відомо, що він впливає на внутрньнейрональну концентрацію іонів Са²⁺, частково пригнічуючи ток Са²⁺ через канали N-типу та знижуючи вивільнення кальцію з внутрінейрональних депо. Також леветирацетам частково відновлює токи через ГАМК та гліцин-залежні канали, знижені цинком і β-карболінами. Одним із можливих механізмів є його зв’язування з глікопротеїном синаптичних везикул SV2A у серому речовині мозку, що сприяє протисудомному ефекту, зменшуючи нейрональну гіперсинхронізацію. Крім того, препарат модуляє ГАМК та гліцин-залежні рецептори, не змінюючи нормальну нейротрансмісію, але пригнічуючи епілептоформні нейрональні спалахи, индуцовані ГАМК-агонистом бікукулином, та збудження глутаматних рецепторів. Активність леветирацетама підтверджена у випадках фокальних і генералізованих епілептичних припадків, включаючи фотопароксизмальні реакції.

Показання

• Може використовуватися в якості тимчасової альтернативи при неможливості прийому пероральних форм препарату.
• Як монотерапія (препарат першого вибору) при лікуванні:
• парціальних припадків з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та підлітків старше 16 років з вперше діагностованою епілепсією.
• У складі комплексної терапії при лікуванні:
• парціальних припадків з вторинною генералізацією або без такої у дорослих і дітей старше 4 років з епілепсією;
• міоклонічних судом у дорослих і підлітків старше 12 років із ювенільною міоклонічною епілепсією;
• первинно-генералізованих судомних (тоніко-клонічних) припадків у дорослих і підлітків старше 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією.

Спосіб застосування, курс і доза

Препарат вводиться внутрішньовенно у вигляді інфузії. Перехід від пероральної до внутрішньовенної форми і навпаки можливий з збереженням дози та кратності введення. Один флакон концентрату для приготування розчину містить 500 мг леветирацетаму (100 мг/мл).

Щоденну дозу слід розділити на два введення однакової дози. Перед застосуванням концентрат розводять розчинником об’ємом не менше 100 мл. Вводять внутрішньовенно крапельно протягом 15 хвилин.

Інструкція щодо дозування розчину

У ролі розчинників використовуються: 0,9% розчин натрію хлориду для ін’єкцій, розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій, 5% розчин декстрози для ін’єкцій. Розчин зберігає стабільність при температурі 15-25°C протягом 24 годин у полімерних пакетах. За умовами асептики препарат слід використовувати безпосередньо після розведення. Можливе зберігання розчину в холодильнику (2-8°C) протягом 24 годин при дотриманні асептичних умов.

Монотерапія

Для дорослих і підлітків старше 16 років початкова доза становить 500 мг/добу, розділена на два введення по 250 мг. Через 2 тижні дозу можна збільшити до терапевтичної — 1000 мг (по 500 мг двічі на добу). Максимальна добова доза — 3000 мг (по 1500 мг двічі на добу).

В складі комплексної терапії

Дітям від 4 до 11 років і підліткам 12-17 років з масою тіла до 50 кг лікування починається з добової дози 20 мг/кг, розділеної на два введення (по 10 мг/кг двічі на добу). Залежно від клінічної ситуації та переносимості дозу можна збільшувати на 10 мг/кг кожні 2 тижні до досягнення 60 мг/кг/добу (по 30 мг/кг двічі на добу). Для дорослих та підлітків з масою понад 50 кг початкова доза — 1000 мг/добу, розділена на два введення по 500 мг. За клінічною необхідністю та переносимістю доза може бути збільшена до 3000 мг/добу, з інкрементом по 500 мг двічі на добу кожні 2-4 тижні.

Корекція дози при порушеннях функцій нирок та печінки

Лікування пацієнтів з порушенням функцій нирок і декомпенсованими захворюваннями печінки потребує корекції режиму дозування відповідно до ступеня креатинінової недостатності, що визначається кліренсом креатиніну. У разі тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну <30 мл/хв) дозу слід зменшити відповідно до рекомендацій. У пацієнтів з порушеннями печінки легкого або середнього ступеня корекція дози не показана. При важких порушеннях функцій печінки і нирковій недостатності дозу слід зменшити на 50%.

Передозування

Симптоми: сонливість, збудження, агресія, пригнічення свідомості, дихальна недостатність, кома. Лікування: специфічного антидоту немає. За показами — симптоматична терапія у стаціонарних умовах, у тому числі гемодіаліз, що ефективно видаляє леветирацетам (60%) та його метаболіти (74%).

Лікарські взаємодії

• Препарат не взаємодіє з фенитином, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, фенобарбіталом, ламотриджином, габапентином та прімідамом.
• У суточній дозі 1000 мг леветирацетам не змінює фармакокінетику пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу і левоноргестрелу).
• При дозі 2000 мг не впливає на фармакокінетику дигоксину і варфарину.
• Леветирацетам не знижує ефективність пероральних контрацептивів і не взаємодіє з алкоголем.
• При спільному прийомі з топіраматом можливе підвищення ризику розвитку анорексії.

Застосування у період вагітності та лактації

Дослідження безпеки застосування леветирацетама у вагітних не проводилися. У експериментальних дослідженнях на тваринах виявлено репродуктивну токсичність. Тому препарат застосовують вагітним лише за життєвими показаннями і під контролем лікаря. Вагітність може знижувати концентрацію леветирацетама в плазмі крові, особливо у I триместрі (до 60%). Під час лікування слід ретельно контролювати рівень препарату. Леветирацетам проникає у грудне молоко, тому при необхідності застосування у період лактації годування груддю слід припинити.

Побічні дії

Можливі побічні ефекти за системами органів і частотою:

• Центральна нервова система: дуже часто — сонливість, втома, астенія; часто — амнезія, атаксія, судоми, головокруження, головний біль, гіперкінезія, тремор, порушення рівноваги, зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті, збудження, депресія, емоційна лабільність, зміни настрою, ворожість/агресія, безсоння, нервозність, дратівливість, порушення особистості, порушення мислення; окремі повідомлення — парестезії, поведінкові порушення, тривога, гнівливість, спутаність свідомості, галюцинації, психотичні розлади, суїцидальні думки і спроби.
• Зір: часто — диплопія, порушення зору.
• Дихальні шляхи: часто — посилення кашлю, риніт.
• Шлунково-кишковий тракт: часто — абдомінальні болі, діарея, диспепсія, нудота, блювання, відсутність апетиту, підвищення маси тіла; окремі — панкреатит, гепатит, печінкова недостатність, зниження маси тіла.
• Шкірні покрови: часто — шкірна висипка, екзема, свербіж; окремі — алопеція, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.
• Лабораторні показники: часто — тромбоцитопенія; окремі — лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, зміни функціональних проб печінки.
• Інше: часті — інфекції, міалгія, вертиго, випадкові травми.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до леветирацетаму або інших похідних пирролідона, а також до будь-яких компонентів препарату.
• Дитячий вік до 4 років (без встановленої безпеки і ефективності).

З обережністю призначають пацієнтам похилого віку (старше 65 років), при захворюваннях печінки у стадії декомпенсації та при нирковій недостатності.

Особливі вказівки

При необхідності припинення лікування препарат слід скасовувати поступово, зменшуючи разову дозу на 500 мг кожні 2-4 тижні. У дітей зменшення дози не повинно перевищувати 10 мг/кг маси тіла двічі на добу кожні 2 тижні. Враховуючи можливий ризик розвитку анорексії, потрібно контролювати харчування та масу тіла.

Застосування у дітей не має негативного впливу на розвиток і статеву зрілість, але довгострокові наслідки для навчання, інтелектуального розвитку, росту і функцій ендокринних залоз залишаються невідомими.

При сумісному застосуванні з топіраматом можливо підвищення ризику розвитку анорексії.

Перед початком лікування і при його тривалості слід досліджувати функцію нирок. У разі тяжкої ниркової недостатності необхідно скоригувати дозу відповідно до ступеня порушення функцій нирок.

Застосування у період вагітності і годування груддю

Дослідження безпеки застосування леветирацетама у вагітних не проводилися. На тваринах виявлено репродуктивну токсичність. Тому препарат призначають лише у разі крайньої необхідності, під контролем лікаря. У період вагітності концентрація леветирацетама в плазмі знижується, особливо у I триместрі. Вагітним слід ретельно контролювати рівень препарату в крові. Леветирацетам проникає у грудне молоко, тому при його застосуванні у період лактації годування слід припинити.