Ірузид® (Iruzid®) — комплексний препарат для зниження артеріального тиску

Ірузид® — лікарський засіб, що містить у своєму складі поєднання лизиноприлу та гідрохлоротиазиду. Це комбінація інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту і тиазидного діуретика, що забезпечує ефективне зниження артеріального тиску та покращення стану пацієнтів із артеріальною гіпертензією.

Форма випуску

Таблетки по 20 мг лізиноприлу та 25 мг гідрохлоротиазиду, світло-рухового кольору, круглі, двояковипуклі. У упаковці – по 30 таблеток у блістері, один або декілька блістерів у картонній коробці.

Код АТХ

C09BA03 — інгібітор АПФ у комбінації з діуретиком

Клініко-фармакологічна група

• Антигіпертензивний препарат
• Гіпотензивний комбінований засіб (ингибитор АПФ + діуретик)

Діюча речовина

Компонент	Дозування
Лізиноприл	20 мг
Гідрохлоротиазид	25 мг

Фармакологічна дія

Ірузид® — комбінований препарат, що поєднує інгібітор АПФ лизиноприл та тиазидний діуретик гідрохлоротиазид.
Лізиноприл зменшує утворення ангіотензину II, що сприяє розширенню артеріол і зниженню системного опору судин, а також зменшує секрецію альдостерону, що веде до зниження рівня натрію і води в організмі. Це забезпечує антигіпертензивний та серцево-судинний захист, зменшує навантаження на серце та покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Гідрохлоротиазид — діуретик, який порушує реабсорбцію натрію, хлору, калію, магнію у дистальних відділах нефрону, сприяючи виведенню рідини та зниженню об'єму циркулюючої крові. Це також сприяє зниженню системного опору судин і зменшенню артеріального тиску. Терапевтичний ефект починається через 1-2 години і досягає максимуму через 4 години, зберігається протягом 6-12 годин.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія (у комбінації з іншими антигіпертензивними засобами за показаннями)

Спосіб застосування, курси та дозування

Ірузид® рекомендується приймати внутрішньо, в один прийом на добу, незалежно від прийому їжі. Початкова доза для більшості пацієнтів — 10 мг лізиноприлу і 12,5 мг гідрохлоротиазиду. За потреби, дозу можна збільшити до 20 мг лізиноприлу та 12,5 мг гідрохлоротиазиду один раз на добу.
У пацієнтів із порушенням функції нирок (КК 30–80 мл/хв) дозування підбирається з урахуванням ступеня зниження функції нирок. Початкова доза у таких випадках — 5–10 мг лізиноприлу.
Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально, з урахуванням ефективності та переносимості.

Лікарські взаємодії

• Збільшується ризик гіперкаліємії при спільному застосуванні з калийзберігаючими діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, що містять калій.
• Усилює гіпотензивний ефект при застосуванні з вазодилататорами, барбитуратами, фенотиазинами, трициклічними антидепресантами, етанолом.
• Зменшує ефективність гіпоглікемічних препаратів для перорального застосування, а також підвищує ризик нейротоксичних реакцій при застосуванні з літієм.
• Знижує всмоктування з шлунково-кишкового тракту антацидів і колестираміну.

Протипоказання

• Анафілактичний або ангіоневротичний набряк у анамнезі, зокрема, при застосуванні інгібіторів АПФ
• Гостра або важка хронічна ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв)
• Гіперкаліємія
• Гіперчутливість до лізиноприлу, інших інгібіторів АПФ або гідрохлоротиазиду
• Період вагітності та лактації
• Діти та підлітки до 18 років

Особливості застосування

Перед початком лікування рекомендується нормалізувати баланс електролітів, зокрема натрію та калію. У випадках високого ризику гіпотензії (зменшення об'єму циркулюючої крові, діарея, рвота) потрібно відмінити діуретики за кілька днів до початку терапії.
У пацієнтів із серцевою недостатністю або у разі застосування високих доз діуретиків можлива виражена гіпотензія, яка вимагає контролю рівня АТ та функцій нирок.
У разі операцій або застосування загальної анестезії слід повідомити анестезіолога про застосування Ірузиду® для запобігання гіпотензії.

Застосування при порушеннях функції нирок і печінки

Протипоказано при важкій нирковій недостатності (КК менше 30 мл/хв). У разі легкого та помірного порушення ниркової функції потрібен особливий контроль та зменшення дозування.
З обережністю при печеночних захворюваннях, оскільки гідрохлоротиазид може спричиняти гепатотоксичність.

Застосування у дітей

Препарат не рекомендований для застосування у дітей та підлітків до 18 років через недостатність досвіду щодо його безпеки та ефективності.

Міжнародна класифікація (МКБ)

I10 — есенціальна (первинна) гіпертензія

Побічні дії

• З боку серцево-судинної системи: гіпотензія, тахікардія, серцева недостатність, порушення провідності серця.
• З боку травної системи: нудота, блювання, диспепсія, сухість у роті, болі в животі, панкреатит.
• З боку шкіри: кропив’янка, свербіж, фотосенсибілізація, випадіння волосся.
• З боку нервової системи: головокружіння, слабкість, парестезії, сонливість.
• З боку дихальної системи: кашель, бронхоспазм.
• З боку крові: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія.
• Алергічні реакції: набряки, анафілактичні реакції.
• З боку нирок: підвищення рівня креатиніну та мочовини, олігурія, гостра ниркова недостатність.

Протипоказання до застосування

• Анафілактичний або ангіоневротичний набряк у анамнезі.
• Важка ниркова недостатність (КК < 30 мл/хв).
• Гіперкаліємія.
• Гіперчутливість до компонентів препарату.
• Період вагітності та годування груддю.
• Діти та підлітки до 18 років.