Загальна інформація про препарат Іматиніб

Іматиніб — це сучасний противоопухолевий препарат, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкинази. Його основна функція — селективне пригнічення активності ферменту Bcr-Abl, що є ключовим у розвитку та прогресуванні хронічного мієлолейкозу (ХМЛ) та інших гематологічних захворювань з філадельфійською хромосомою. Препарат застосовується для лікування різних форм злоякісних новоутворень та інших патологій, що мають відповідну біомаркерну характеристику.

Форма випуску

Препарат представлений у вигляді таблеток, покритих оболонкою, по 100 мг активної речовини. Таблетки мають круглу форму, коричнево-розового кольору, з двояковипуклою поверхнею. На поперечному розрізі видно світло-жовте ядро. У складі кожної таблетки міститься:

• іматиніба мезилат — 128,56 мг, що відповідає 100 мг іматиніба;
• допоміжні речовини: лактоза безводна, кроскармеллоза натрію, повидон К30, тальк, магнію стеарат, кросповідон;
• оболонка: інтра-Coat, що містить поліетиленгліколь, гіпромеллозу, тальк, діоксид титану, залізо (III) оксид червоний.

Випускається у флаконах та блістерах різної кількості таблеток для застосування як у стаціонарних умовах, так і для амбулаторної терапії.

Клініко-фармакологічні групи

Фармако-терапевтична дія

Іматініб є високоселективним інгібітором протеїнтирозинкинази Bcr-Abl, що грає центральну роль у патогенезі хронічного мієлолейкозу та деяких форм гострого лімфобластного лейкозу. Активуючи свої механізми дії, препарат пригнічує проліферацію пухлинних клітин та сприяє їх апоптозу (програмованій загибелі). В дослідженнях in vitro та in vivo доведено, що іматініб ефективно зменшує кількість клітин з позитивною філадельфійською хромосомою, а також має активність при монотерапії у моделях тварин.

Крім того, іматініб інгібує рецептори тирозин-кінази для фактора росту тромбоцитів та фактора стовбурових клітин, що дозволяє використовувати його при різних гематологічних та онкологічних захворюваннях, зменшуючи їх прогресування та ускладнення.

Показання до застосування

• Хронічний мієлолейкоз (ХМЛ) з філадельфійською хромосомою (Ph+) у дітей та дорослих у будь-якій фазі захворювання, у тому числі у фазі прискореного перебігу та бластного кризу.
• Острий лимфобластний лейкоз (ОЛЛ) з філадельфійською хромосомою у дітей та дорослих у комбінації з хіміотерапією або у вигляді монотерапії при рецидивах та резистентності.
• Міелодиспластичні та міелопроліферативні захворювання, пов’язані з генною перестрою, зокрема, синдром еозинофілії та системний мастоцитоз (при відсутності мутації D816V c-Kit).
• Гастроінтестинальні стромальні пухлини (ГІСТ) у дорослих, позитивні за c-Kit (CD117), у тому числі у якості ад’ювантної терапії та при метастатичних формах.
• Інші показання: системний мастоцитоз без мутації D816V, рецидивуюча або метастатична вибухающая дерматофібросаркома.

Спосіб застосування, курс і дозування

Препарат приймається внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Дозу, схему застосування та тривалість терапії визначає лікар індивідуально, враховуючи характер захворювання та стан пацієнта. Зазвичай початкова доза становить 400-600 мг на добу, що може бути розділена на 1-2 прийоми. У разі необхідності доза може бути змінена залежно від реакції організму та переносимості.

Лікарські взаємодії

Іматініб метаболізується за участю ферментів CYP3A4 та CYP2D6. У разі застосування з інгібіторами CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можливе підвищення концентрації іматиніба, що потребує корекції дози. Індукція CYP3A4 (рифампіцин, зверобій) може зменшити ефективність препарату. Важливо враховувати можливість посилення токсичних ефектів при спільному застосуванні з препаратами, що мають вузький терапевтичний діапазон, зокрема, варфарином, циклоспорином, такролімусом. У разі одночасного застосування з симвастатином можливе підвищення його концентрації, що вимагає контролю рівня холестерину та корекції дози.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до іматиніба або допоміжних компонентів.
• Період вагітності та годування груддю.
• Дитячий вік (ефективність та безпека не встановлені): до 1 року у пацієнтів з ОЛЛ, до 2 років — з ХМЛ, до 18 років — за іншими показаннями.

З обережністю застосовують пацієнтам з тяжкою печінковою та нирковою недостатністю, а також при серцево-судинних захворюваннях або ризиках розвитку серцевої недостатності.

Особливі вказівки

• Лікування іматінібом повинно проводитись під контролем досвідченого лікаря.
• Регулярно слід контролювати кількість кров’яних клітин, функцію печінки та рівень електролітів.
• При розвитку нейтропенії або тромбоцитопенії можливо зменшення дози або тимчасове припинення терапії.
• Необхідно враховувати ризик затримки рідини, гіперпроліферації та розвитку серцево-судинних ускладнень.

Застосування у спеціальних групах пацієнтів

Пацієнти з порушеннями функції печінки

При тяжких порушеннях функції печінки рекомендується зменшити початкову дозу або застосовувати з обережністю.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

Загалом, корекція дози не потрібна, але необхідно проводити моніторинг стану пацієнта.

Пожилі пацієнти

Фармакокінетика іматініба у пацієнтів похилого віку схожа з молодими, тому корекція дози зазвичай не потрібна, але слід враховувати супутні захворювання.

Діти

Безпечність та ефективність у дітей визначені для певних показань, зокрема для лікування ОЛЛ та ХМЛ, але застосування можливе лише за рекомендацією лікаря.