Гепарин

Форма випуску: розчин для внутрішньовенного, внутрішньом'язового та підшкірного застосування у флаконах та ампулах різної концентрації, у тому числі 25 тисяч МО/5 мл.

Опис препарату

Гепарин – це антикоагулянт прямої дії, що належить до групи полісахаридів, отриманих з тканин тваринного походження. Його основна функція полягає у пригніченні процесів згортання крові шляхом активізації антитромбіну III, що ускладнює формування тромбів. В розчинах для ін’єкцій міститься натрієва сіль гепарину натрію, що забезпечує швидке та контрольоване антикоагулянтне дію.

Код АТХ

B01AB01

Клініко-фармакологічна група

Антикоагулянт прямої дії – гепарин середньомолекулярний

Діюча речовина

Гепарин натрію

Фармакологічна дія

Гепарин проявляє антикоагулянтну активність, активуючи антитромбін III, що пригнічує активність тромбіну та фактора Xa. Це призводить до зменшення утворення фібринового згустку. Крім того, препарат підвищує кровотік у нирках, зменшує активність мозкової гиалуронидази, активує липопротеїнліпазу та має гіполіпідемічний ефект. Гепарин також впливає на інші біохімічні процеси, знижує активність сурфактанта в легенях і регулює гормональний баланс.

Показання до застосування

• Профілактика та лікування тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії
• Тромбоз коронарних артерій, нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда
• Мерцальна аритмія з емболіями
• Дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВС-синдром)
• Профілактика мікротромбоутворень та порушень мікроциркуляції
• Тромбоз ниркових вен, гемолітико-уремічний синдром
• Профілактика тромбоутворення при серцевих пороках та бактеріальному ендокардиті
• Гломерулонефрит, системний червоний вовчак
• Використання у рамках хірургічних операцій для профілактики тромбозів та під час процедур екстракорпорального кровообігу
• Пробіркові та лабораторні дослідження крові, переливання крові

Спосіб застосування, курс і дозування

Застосування Гепарину визначається індивідуально залежно від клінічної ситуації, віку пацієнта та форми випуску. Зазвичай розчин вводиться внутрішньовенно або внутрішньом'язово під контролем лабораторних показників згортання крові. Дозування підбирається лікарем відповідно до маси тіла, стану пацієнта та терапевтичних цілей.

Літературні взаємодії

Потенційне підсилення кровотечі при спільному застосуванні з антикоагулянтами, антиагрегантами, нестероїдними протизапальними препаратами. Зменшення ефективності гепарину можливе при використанні алкалоїдів спорыньи, тироксину, тетрацикліну, антигістамінних засобів і нікотину.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Використання гепарину можливе за строгих показань під контролем лікаря. Вагітним призначають з обережністю, враховуючи ризик кровотеч та інших ускладнень. У період годування груддю застосування допускається за рекомендацією лікаря.

Побічні дії

• З боку системи крові: кровотечі (у тому числі внутрішні, у місці ін'єкції), тромбоцитопенія, гематоми, некрози шкіри.
• З боку травної системи: нудота, блювота, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ.
• Алергічні реакції: шкірна гіперемія, кропив'янка, риніти, бронхоспазм, анафілактичний шок.
• З боку кістково-м'язової системи: остеопороз при тривалому застосуванні, спонтанні переломи.
• Місцеві реакції: біль, подразнення, гематоми, з'яви у місці ін'єкції.

Протипоказання

• Кровотечі та захворювання, що супроводжуються порушеннями згортання крові
• Геморагічний інсульт, внутрішньочерепна або внутрішньоінтракраніальна кровотеча
• Аневризма судин головного мозку, розшаровуюча аневризма аорти
• Гіперчутливість до компонентів препарату
• Післяопераційний період на очах, головному мозку, простаті і печінці
• Менструація, вагітність (крім випадків, коли ризик перевищує потенційний ризик)

Особливі вказівки

Необхідний регулярний контроль показників згортання крові (АЧТВ). Застосовувати тільки фізіологічний розчин для розведення. При появі ознак кровотечі або тромбоцитопенії – негайно припинити лікування. Не рекомендується в/м введення через ризик гематом. Важливо враховувати ризик кровотечі у пацієнтів з активною кровотечею або високим ризиком її розвитку.

Застосування у пацієнтів з порушеннями функцій органів

При порушеннях функцій нирок

Гепарин застосовують за показаннями у пацієнтів з нирковою недостатністю, з урахуванням корекції дози під контролем лабораторних показників.

При порушеннях функцій печінки

Тяжкі ураження печінки є протипоказаннями. У разі легких порушень застосування можливе під контролем функціональних тестів.

Застосування у похилому віці

Вимагає особливої обережності через підвищений ризик кровотеч та можливий розвиток остеопорозу при тривалому лікуванні.

Застосування у дітей

Може застосовуватися згідно з показаннями та під контролем лікаря, з урахуванням особливостей вікової динаміки.

Класифікація за МКБ

Власник реєстраційного посвідчення

Московський ендокринний завод FGUP

Пам'ятайте: перед застосуванням гепарину необхідно проконсультуватися із фахівцем. Самолікування може бути небезпечним для життя та здоров'я.