Гемцитар (Gemcitabine): інструкція з застосування

Загальна характеристика

Гемцитар — це лікарський препарат у формі лиофілізату для приготування розчину для інфузій, який містить активну речовину гемцитабін (у формі гідрохлориду). Це протипухлинний засіб, що належить до групи антиметаболітів і широко застосовується у онкології для лікування різних типів раку.

Фармакологічна група

• Протипухлинний препарат
• Антиметаболіт

Фармакологічна дія

Гемцитабін є цитостатиком, що пригнічує синтез ДНК у злоякісних клітинах шляхом метаболізації до активних дифосфатних та трифосфатних нуклеозидів. Ця дія сприяє зниженню концентрації дезоксинуклеозидтрифосфатів, необхідних для реплікації ДНК, що призводить до зупинки росту пухлинних клітин і їхньої загибелі. Вбудовуючись у ДНК, активні метаболіти гемцитабіну викликають зупинку поділу клітин та індукують апоптоз.

Показання до застосування

• Немелкоклеточний рак легень (стадії IIIa-IV)
• Пізні карциноми підшлункової залози

Спосіб застосування, дози та курси лікування

Дозування та схему застосування визначає лікуючий лікар індивідуально, залежно від стадії захворювання, стану системи кровотворення та обраної схемою протипухлинної терапії. Зазвичай препарат вводиться внутрішньовенно у вигляді інфузій, що готуються перед застосуванням з лиофілізату.

Курс лікування, як правило, складається з кількох повторних введень, з перервами для контролю стану пацієнта. Точна доза підбирається в залежності від маси тіла, функціонального стану печінки та нирок.

Лекарственное взаимодействие

Застосування гемцитабіну у комбінації з іншими цитостатичними засобами може підвищувати ризик розвитку гематологічних ускладнень, таких як лейкопенія та тромбоцитопенія. Особливо ризик зростає після попередньої терапії цитостатиками. Необхідний постійний моніторинг крові для корекції режиму терапії.

Протипоказання

• Гіперчутливість до гемцитабіну або допоміжних компонентів препарату

Особливі зауваження

Гемцитабін має активність у лікуванні раку молочної залози, яєчників, нирок, сечового міхура та передміхурової залози у пізніх стадіях. Перед початком терапії необхідно провести повний обстеження крові та функціонального стану печінки і нирок.

У пацієнтів із порушеннями кровотворення, функції печінки або нирок слід проводити регулярний моніторинг, а при розвитку токсичних ефектів — коригувати дозу.

З обережністю застосовують у період вагітності та годування груддю. Лікування у ці періоди має проводитись під контролем спеціаліста та з урахуванням можливих ризиків.

Застосування при порушеннях функцій органів

При порушеннях функції нирок

Застосовують з обережністю, під постійним контролем функціонального стану нирок. Корекція дози може вимагатися залежно від ступеня ниркової недостатності.

При порушеннях функції печінки

Застосовують з обережністю, з регулярним контролем функціональних показників печінки. Дозування може бути знижена відповідно до ступеня порушень.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність гемцитабіну у дітей не досліджені. Тому застосування у цій групі пацієнтів не рекомендується без строгого медичного контролю.

Міжнародні класифікаційні коди МКБ

Протипоказання для застосування

• Підвищена чутливість до гемцитабіну

Застереження

Під час лікування рекомендується регулярно контролювати кровотворну систему. При розвитку гематологічних ускладнень можливо зниження дози або припинення терапії. Важливо враховувати потенційний ризик гематологічних ускладнень у пацієнтів із порушеннями функцій печінки або нирок.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами — рекомендується утримуватись від потенційно небезпечних видів діяльності під час лікування.

Власник реєстраційного посвідчення

ТОВ "БіоКад" (Росія)