Форма випуску

Таблетки білого кольору, плоскоцилиндричні, з фаскою. Дозування – 2,5 мг. Упаковка: ячейкові контурні пакети по 50 або 25 штук, а також полімірні банки по 50 таблеток.

Опис

Феназепам представляє собою синтетичний препарат із групи бензодіазепінів, що має анксиолітичну, седативну, міорелаксуючу та протисудомну дію. Таблетки мають характерний вигляд, складаються з активної речовини – бромдігідрохлорфенилбензодиазепін (фізіологічна дія та фармакологічні особливості наведені нижче).

Коди АТХ

N05BX — Інші анксиолітики (транквілізатори).

Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

• Анксиолітик (транквілізатор)
• Фармакотерапевтична група: анксиолітичні засоби (бензодіазепіни)

Діюча речовина

Бромдігідрохлорфенілбензодиазепін – 2.5 мг у кожній таблетці.

Фармако-терапевтична група

Анксиолітичний та снодійний засіб, що належить до бензодіазепінового ряду.

Фармакологічна дія

Феназепам має анксиолітичний, седативний, міорелаксуючий та протисудомний ефект. Усилює інгібуючу дію гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) на передачу нервових імпульсів через стимуляцію бензодіазепінових рецепторів, розташованих у постсинаптичних структурах мозку. Це зменшує збудливість підкоркових структур, таких як лімбічна система, таламус і гіпоталамус, а також пригнічує полісинаптичні спінальні рефлекси. Основний терапевтичний вплив включає:

• Анксиолітичну дію: зменшує емоційне напруження, тривожність, страхи, нервову збудливість.
• Седативний ефект: знижує симптоми невротичних станів, тривоги, неспокою.
• Снотворний ефект: сприяє швидкому засипанню і підтриманню сну.
• Протисудомну дію: застосовується при епілептичних станах, зменшує поширення судомних імпульсів.
• Центральне міорелаксуюче: зменшує м'язову напругу, сприяє релаксації м'язів.

Показання до застосування

• Невротичні, неврозоподібні та психопатичні стани, що супроводжуються тривогою, страхами, нервовою збудливістю.
• Реактивні психози та сенесто-іпохондричні розлади, у тому числі резистентні до інших анксиолітиків.
• Бессонниця, особливо при тривожних станах.
• Абстинентний синдром при алкоголізмі або токсикоманії.
• Епілептичні припадки різної етіології, включаючи високу частоту та статус.
• Висока збудливість та м'язові спазми (атетоз, гіперкінези, тики).
• В якості премедикації у хірургічних та анестезіологічних втручаннях.

Спосіб застосування, курс і дозування

Внутрішньо: для зняття тривоги, нервового збудження – початкова доза 0.5-1 мг 2-3 рази на добу. В разі необхідності через 2-4 дні дозу можна збільшити до 4-6 мг/добу, залежно від клінічного ефекту та переносимості. Для сну: 250-500 мкг за 20-30 хвилин перед сном. При епілепсії: 2-10 мг на добу, розподілені на кілька прийомів. При абстиненції алкогольного або наркотичного характеру: внутрішньо по 2-5 мг або внутрішньом’язово по 0.5-1 мг 1-2 рази на добу. Тривалість курсу: не більше 2 тижнів без консультації лікаря. У разі необхідності тривалість лікування може бути продовжена до 2 місяців під контролем лікаря. Зняття препарату: поступове зменшення дози для запобігання синдрому відміни.

Лікарські взаємодії

• При комбінації з алкоголем або засобами, що пригнічують ЦНС, посилюється седативний і пригнічувальний ефект.
• Посилює дію інших снодійних, анксіолітиків, міорелаксантів, наркотичних анальгетиків.
• Може підвищувати концентрацію трициклічних антидепресантів (наприклад, имипраміну) у крові.
• Зменшує ефективність леводопи у хворих на паркінсонізм.
• Можливе підвищення токсичності зидовудину.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат застосовують лише у разі життєвих показань. Вагітним жінкам призначають з обережністю через можливий ризик для плода: розвиток вроджених пороків, пригнічення ЦНС у новонароджених, синдром відміни після народження. При тривалому застосуванні у вагітних можливе формування фізичної залежності у дитини. Годування груддю протипоказане, оскільки активна речовина проникає у молоко та може негативно впливати на дитину.

Побічні дії

• З боку нервової системи: сонливість, слабкість, головокружіння, зниження концентрації уваги, дезорієнтація, атаксія, тремор, порушення пам’яті, можливі екстрапірамідні реакції (тики, судоми у пацієнтів з епілепсією).
• З боку крові: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія.
• З боку травної системи: сухість у роті, нудота, блювота, запори або діарея, порушення функції печінки.
• З боку сечової системи: затримка сечі, зниження або підвищення лібідо.
• Алергічні реакції: шкірна висипка, свербіж.
• Місцеві реакції: флебіт у місці ін’єкції.
• Інші: звикання, залежність, синдром відміни, зниження артеріального тиску, порушення зору, зниження маси тіла, тахікардія.

При різкому припиненні лікування можливий синдром відміни – підвищена збудливість, безсоння, нервозність, судоми.

Протипоказання

• Кома, шок, міастенія.
• Закритокутова глаукома або схильність до неї.
• Тяжкі порушення дихання (острая дихальна недостатність).
• Гострі отруєння алкоголем, наркотичними засобами або седативними препаратами.
• Тяжка депресія з ризиком суїциду.
• Період вагітності I триместру.
• Годування груддю.
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років.
• Гіперчутливість до компонентів препарату.

Особливі вказівки

Феназепам слід застосовувати з обережністю при печінковій і/або нирковій недостатності, органічних ураженнях головного мозку, історії зловживання психоактивними речовинами, а також у літніх пацієнтів. Тривале застосування понад 2-4 тижні можливе лише під контролем лікаря через ризик розвитку залежності та синдромів відміни. У разі передозування можливі глибока седація, кома, дихальні порушення. Лікування – підтримуюча терапія, промивання шлунка, введення активованого вугілля, симптоматична допомога. Важливо уникати вживання алкоголю та інших депресантів ЦНС під час лікування.

Застосування при порушеннях функцій органів

• При порушеннях функцій печінки: застосовувати з обережністю, під контролем лікаря.
• При порушеннях функцій нирок: застосовувати з обережністю, можливо, з корекцією дози.

Застосування у дітей

Препарат протипоказаний до 18 років через відсутність достатніх даних щодо безпеки та ефективності.

Межі МКБ

Застосовується при різних психічних та неврологічних розладах, таких як:

• F10.3 – Абстинентний стан (алкогольний).
• F11.3 – Абстинентний стан (наркотики).
• F20 – Шизофренія.
• F21 – Шизотипове розлад.
• F22 – Хронічні бредові розлади.
• F23 – Остаточні психічні розлади.
• F25 – Шизоаффективні розлади.
• F29 – Неорганічний психоз неуточнений.
• F40 – Тривожні фобічні розлади.
• F41 – Генералізоване тривожне розлад.
• G40 – Епілепсія.
• G41 – Епілептичний статус.