Феназепам® — інструкція з медичного застосування

Опис препарату

Феназепам® — це таблетований лікарський засіб білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою та рискою для дозування. Випускається у вигляді таблеток по 1 мг. Основна активна речовина — бромдігідрохлорфенилбензодиазепін. Вспомагальні компоненти включають лактозу моногідрат, картопляний крохмаль, кроскармеллозу натрію та кальція стеарат.

АТХ-код і групова приналежність

Код АТХ	N05BX — Прочі анксиолітики

Клініко-фармакологічна група

Анксиолітичний засіб (транквілізатор), бензодиазепінового ряду.

Фармако-терапевтична група

Анксиолітик (транквілізатор).

Фармакологічна дія

Феназепам® — це бензодиазепіновий препарат, що має виражену анксиолітичну, седативну, снотворну, протисудомну та центральну миорелаксуючу дію. Механізм його дії полягає у посиленні ингибируючого впливу гамма-аміномасляної кислоти (GABA) на передачу нервових імпульсів. Це стимулює бензодиазепінові рецептори в аллостеричних центрах постсинаптичних GABA-рецепторів стовбурових структур мозку, зменшує збудливість підкоркових структур (лімбічна система, таламус, гіпоталамус) та гальмує полісинаптичні спінальні рефлекси.

Завдяки цим механізмам Феназепам® знижує рівень тривоги, зменшує емоційне напруження, страх та неспокій. Седативний ефект проявляється у зменшенні симптоматики невротичних станів, а снотворний вплив — у полегшенні заспокоєння та засинання. Протисудомна дія полягає у посиленні пресинаптичного торможення, що пригнічує поширення судорожних імпульсів. Центральна миорелаксація досягається через гальмівний вплив на спінальні нерви та м'язи.

Показання до застосування

• невротичні, неврозоподібні, психопатичні та психопатоподібні стану (загострена тривожність, нервове напруження, емоційна лабільність);
• реактивні психози та сенесто-іпохондричні розлади, у тому числі резистентні до інших анксиолітиків;
• нав'язливі розлади, безсоння, абстинентний синдром (алкогольна, токсикоманія);
• епілептичний статус та епілептичні напади різної етіології, у тому числі висока чутливість до інших протисудомних препаратів;
• вагомі та мікросудоми, міоклонічна епілепсія;
• висока нервова напруженість у неврологічних захворюваннях, таких як ригідність м'язів, атетоз, гіперкінези, тики, вегетативна лабільність;
• премедикація у хірургії та анестезіології.

Спосіб застосування, курс і дози

Внутрішньо

Рекомендується початкова доза — 0,5–1 мг 2–3 рази на добу. У разі необхідності, через 2–4 дні, дозу можна збільшити до 4–6 мг/день, залежно від клінічного ефекту та переносимості. Максимальна добова доза — 10 мг.

Для сну — по 250–500 мкг за 20–30 хвилин перед сном.

Парентерально

Для швидкого купіровання тривоги, страху або психомоторного збудження — вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово по 0,5–1 мг. У важких випадках можливо збільшення дози до 7–9 мг на добу під контролем стану пацієнта.

Тривалість курсу — не більше 2 тижнів. При необхідності тривалого лікування — дозу поступово зменшують для запобігання синдрома відміни.

Лікувальні рекомендації

• Курс лікування не повинен перевищувати 2 тижні без додаткового контролю та рекомендацій лікаря.
• При довготривалому застосуванні можливий розвиток лікарської залежності, тому необхідно контролювати стан пацієнта.
• Після закінчення терапії препарат скасовують поступово, зменшуючи дозу.

Лікарські взаємодії

При спільному застосуванні з іншими центральними депресантами (анальгетики, барбітурати, етанол, противоепілептичні, антипсихотичні засоби) можливе посилення седативного ефекту та пригнічення дихання. Збільшується ризик розвитку лікарської залежності. Впливу на концентрацію активної речовини у крові не відзначено. Важливо враховувати потенційне збільшення токсичності при застосуванні з зидовудином та іншими лікарськими засобами.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Феназепам® протипоказаний у I триместрі вагітності через ризик розвитку вроджених пороків. У пізніші строки застосування можливе лише за життєвими показаннями, оскільки препарат може викликати у новонародженого пригнічення ЦНС, гіпотонію, порушення дихання та слабкість сосального рефлексу. У період лактації застосування категорично заборонено, оскільки активна речовина проникає у грудне молоко і може спричинити побічні ефекти у дитини.

Побічні дії

• З боку нервової системи: сонливість, слабкість, головокружіння, дезорієнтація, тремор, зниження пам'яті, порушення координації, астенія, епілептичні напади (у пацієнтів з епілепсією), парадоксальні реакції (агресія, психомоторне збудження, страх, галюцинації).
• З боку крові: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія.
• З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, блювота, запори, діарея, зміни активності печінкових ферментів.
• Інші: гіпотонія, алергічні реакції (шкірна сыпь, зуд), місцеві реакції при ін’єкціях (флебіт), залежність, синдром відміни, порушення зору, зміни маси тіла, тахікардія.

При різкому скасуванні можливий синдром відміни з симптомами підвищеної тривожності, безсонням, посиленням м'язової напруги, панічними атаками.

Протипоказання

• Кома, шок, міастенія, гостра глаукома (закритокутова форма), важка дихальна недостатність, тяжка депресія з ризиком суїциду.
• Підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Перший триместр вагітності, період годування груддю, вік до 18 років.
• Гостре отруєння алкоголем, наркотичними засобами, важкі захворювання дихальної системи та інші стану, що супроводжуються порушеннями життєво важливих функцій.

Особливі вказівки

Не рекомендується застосовувати у пацієнтів з печінковою та/або нирковою недостатністю, а також при органічних ураженнях головного мозку, психозах, схильності до залежності. При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати стан крові та функціональні показники печінки. Важливо уникати вживання алкоголю та інших депресантів ЦНС. У разі появи парадоксальних реакцій або симптомів передозування — негайно звертатись до лікаря.

Можливі взаємодії з іншими препаратами

Спільне застосування з іншими депресантами ЦНС може призвести до посилення седативного ефекту і пригнічення дихання. Взаємодія з антидепресантами, антипсихотиками, протисудомними засобами, етанолом та іншими речовинами слід враховувати при призначенні. Важливо повідомити лікаря про всі прийняті препарати.