Інструкція щодо застосування препарату Енцетрон-СОЛОфарм

Форма випуску

Розчин для внутрішньовенних та внутрішньом’язових ін’єкцій, прозорий, безбарвний або з жовтуватим або коричневим відтінком. Вміст 1 мл містить цитиколіну натрію 261,26 мг, що відповідає цитиколіну 250 мг. Упаковка: ампули по 4 мл, виготовлені з прозорого скла, у ячейкових контурних упаковках по 5 або 10 штук, у картонних пачках.

Опис

Розчин має прозору структуру, може мати жовтуватий або коричневий відтінок. Вміст ампули охайно відповідає стандартам якості та безпеки, має однорідну консистенцію без сторонніх включень. Вміст ампули слід використовувати одразу після відкриття.

Коди АТХ

Код АТХ	Назва
N06BX06	Цитиколін

Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

• Ноотропний препарат
• Фармако-терапевтична група: ноотропне засіб

Фармакологічна дія

Цитиколін є попередником ключових компонентів клітинних мембран, зокрема фосфоліпідів. Обладает широким спектром дії, включаючи:

• сприяє відновленню пошкоджених мембран клітин;
• інгібує активність фосфоліпаз;
• запобігає надмірному утворенню вільних радикалів;
• пригнічує механізми апоптозу, запобігаючи загибелі клітин.

У гострому періоді інсульту цитиколін зменшує обсяг ураженої тканини мозку, покращує холінергічну передачу. При черепно-мозковій травмі препарат знижує тривалість посттравматічної коми та неврологічних симптомів, сприяє скороченню періоду відновлення. При хронічній гіпоксії мозку ефективний у лікуванні когнітивних порушень, таких як зниження пам’яті, безініціативність, порушення у повсякденній діяльності та самообслуговуванні. Підвищує рівень уваги та свідомості, зменшує прояви амнезії. Також застосовується при неврологічних порушеннях різної етіології, як дегенеративної, так і судинної.

Показання до застосування

• острий період ішемічного інсульту (у складі комплексної терапії);
• відновлювальний період ішемічних та геморагічних інсультів;
• черепно-мозкова травма, гострий (у складі комплексної терапії) та відновлювальний період;
• когнітивні та поведінкові порушення при дегенеративних та судинних захворюваннях головного мозку.

Спосіб застосування, курс і доза

Препарат вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Внутрішньовенну ін’єкцію виконують повільно (протягом 3-5 хвилин залежно від дози) або крапельним способом (40-60 крапель/хв). Внутрішньовенне введення є переважним. Внутрішньом’язове введення слід виконувати обережно, уникаючи повторних ін’єкцій у одне й те саме місце.

Для гострого періоду інсульту або черепно-мозкової травми рекомендується: 1000 мг кожні 12 годин з перших днів після встановлення діагнозу тривалістю не менше 6 тижнів. Після 3-5 днів лікування (при збереженій функції глотання) можливий перехід на пероральну форму препарату.

Для відновлювального періоду інсульту, ЧМТ, когнітивних розладів: доза становить від 500 до 2000 мг на добу. Тривалість терапії визначається тяжкістю симптомів. У разі підозри на внутрішньочерепне кровотечу слід не перевищувати дозу 1000 мг на добу та вводити її крапельно зі швидкістю 30 крапель/хв.

Препарат слід застосовувати лише за призначенням лікаря, дотримуючись правил асептики. Ампулу слід використовувати однократно, відкриту — негайно. Вміст сумісний з усіма видами внутрішньовенних ізотонічних розчинів та розчинів дексратози.

Передозування

Зважаючи на низьку токсичність препарату, випадки передозування не зафіксовані. У разі випадкового прийому у високих дозах — симптоматичне лікування, підтримуюча терапія за показаннями.

Лікувальні взаємодії

Цитиколін посилює ефект леводопи. Не рекомендується одночасне застосування з препаратами, що містять меклофеноксат.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Дані щодо застосування цитиколіну у вагітних обмежені. В дослідженнях на тваринах не виявлено шкідливого впливу, однак препарат застосовують лише у разі, коли потенційна користь для матері перевищує ризик для плода. У період лактації рекомендується припинити годування груддю, оскільки інформація про виділення цитиколіну у грудне молоко відсутня. Потенційний ризик для дитини не виключений.

Побічні дії

Частота небажаних реакцій за класифікацією ВООЗ: дуже рідко (<1/10 000). Можливі:

• алергічні реакції: висип, свербіж, анафілактичний шок;
• з боку нервової системи: безсоння, головний біль, запаморочення, тремор, онеміння кінцівок, стимуляція парасимпатичної системи;
• з боку психіки: галюцинації, збудження;
• з боку серцево-судинної системи: короткочасні коливання артеріального тиску;
• з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, зниження апетиту, блювота, діарея, зміни активності печінкових ферментів;
• інші: почуття жару, набряки, задуха.

Протипоказання

• підвищена чутливість до компонентів препарату;
• виражена ваготонія (преобладання тонусу парасимпатичної нервової системи);
• діти до 18 років (через відсутність достатніх клінічних даних).

Особливі вказівки

Препарат вводять внутрішньовенно повільно (3-5 хвилин) або крапельно зі швидкістю 40-60 крапель/хв. У разі внутрішньовенного крововиливу рекомендується не перевищувати дозу 1000 мг на добу та вводити зі швидкістю 30 крапель/хв. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами: слід бути обережним під час виконання потенційно небезпечних робіт, що вимагають підвищеної уваги та швидкості реагування.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Корекція дози пацієнтам похилого віку не потрібна.

Застосування у дітей

Протипоказано застосовувати до 18 років через відсутність достатніх наукових даних щодо безпеки та ефективності.

Нозології (коди МКБ)

• F07 - Розлади особистості та поведінки, обумовлені захворюваннями, пошкодженнями або дисфункцією головного мозку;
• I63 - Інфаркт мозку;
• I69 - Наслідки цереброваскулярних захворювань;
• S06 - Внутрішньочерепна травма;
• T90 - Наслідки травм голови.