Загальна інформація про препарат Дулоксента®

Дулоксента® – це лікарський засіб у формі кишенькових капсул, що містять дулоксетин у вигляді гідрохлориду. Препарат застосовується для лікування депресивних станів та болю при діабетичній невропатії. Його дія полягає у пригніченні зворотного захоплення серотоніну та норэдреналіну, що сприяє покращенню настрою та зменшенню болю.

Форма випуску

Капсули кишковорозчинні тверді желатинові № 1. Корпус капсули має жовто-зелений колір, а кришечка — темно-синя. На корпусі капсули нанесена чорнилом маркування "60". Вміст капсули – пелети білого або майже білого кольору.

• Об'єм капсули: 60 мг дулоксетину (у формі гідрохлориду), що відповідає 60 мг активної речовини.
• Вспомогні речовини: сахарна крупка, гипромеллоза 6cP, сахароза, гипромеллоза фталат HP-50, тальк, триэтилцитрат.

Класифікація за АТХ

Код АТХ: N06AX21 — Антидепресанти

Фармакологічна дія

Дулоксетин — це селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну та норэдреналіну. Його механізм полягає у пригніченні активності цих нейротрансмітерів у центральній нервовій системі, що сприяє покращенню настрою та зменшенню болю. Препарат слабко пригнічує захоплення допаміну та не має значущого сродства до гістамінових, допамінових, холінергічних і адренергічних рецепторів. Механізм дії включає підвищення порогу болю при невропатичних болях та стабілізацію емоційного стану.

Показання до застосування

• Депресивний розлад: депресія будь-якої етіології, включаючи рекурентне та біполярне аффективне розлад.
• Больова форма диабетичної невропатії: хронічний больовий синдром при діабеті.

Спосіб застосування, курс і дози

Рекомендована початкова доза: 60 мг один раз на добу.

За необхідності: дозу можна збільшити до максимальної — 120 мг на добу, розділивши її на два прийоми.

Пацієнтам із порушеннями функцій нирок: початкова доза — 30 мг один раз на добу при КК менше 30 мл/хв.

Пацієнтам із порушеннями функцій печінки: потрібно зменшити дозу або зменшити кратність прийому.

Лікарські взаємодії

Дулоксетин може впливати на метаболізм інших препаратів через інгібування CYP2D6 і CYP1A2. При одночасному застосуванні з інгібіторами CYP1A2 (наприклад, фторхінолонами) можливо підвищення концентрації дулоксетину. З обережністю слід застосовувати разом з препаратами, що метаболізуються CYP2D6, особливо при їх високій терапевтичній цінності. Важливо враховувати потенційний ризик взаємодій при комбінуванні з іншими ЦНС-засобами, алкоголем та препаратами, що впливають на серцево-судинну систему.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Дулоксетин застосовують під час вагітності лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Враховуючи відсутність достатнього досвіду, рекомендується припинити годування груддю. Перед початком терапії необхідно проконсультуватися з лікарем.

Побічні дії

Можливі побічні реакції з боку різних систем організму:

• Центральна нервова система: головокруження, безсоння або сонливість, головний біль, тремор, слабкість, зірові порушення, тривога, зевота. Дуже рідко — глаукома, мідріаз, порушення зору, збудження, дезорієнтація.
• Шлунково-кишковий тракт: сухість у роті, нудота, запор, рідше — діарея, блювання, зміна смаку.
• М'язово-скелетна система: м'язове напруження, підергування, рідко — бруксизм.
• Серцево-судинна система: серцебиття, ортостатична гіпотензія, тахікардія, підвищення артеріального тиску, похолодання кінцівок.
• Полова система: зниження лібідо, аноргазмія, затримка еякуляції, еректильна дисфункція.
• Мочовивідна система: затруднене сечовипускання, рідко — ніктурія.
• Інше: підвищене потовиділення, приливи, ночна потливість, зміни маси тіла, алергічні реакції, анафілаксія, фотосенсибілізація.

При скасуванні препарату можливе виникнення головокруження, нудоти і головного болю.

Протипоказання

• Неконтрольована глаукома закритого куту.
• Одночасне застосування з інгібіторами МАО.
• Підвищена чутливість до дулоксетину.

Особливі вказівки

Перед застосуванням необхідна консультація з лікарем, особливо при наявності епілепсії, маниакальних або гіпоманіакальних станів, порушень функцій печінки або нирок, а також у пацієнтів з схильністю до суїцидальних думок. У разі використання разом з інгібіторами МАО або у період їх відміни слід дотримуватися обережності через можливий ризик серйозних реакцій, включаючи синдром серотонінової різноманітності.

Пацієнтам рекомендується контролювати рівень артеріального тиску та стан серцево-судинної системи. Вплив на здатність керувати транспортом та механізмами — можливий, тому слід бути обережним.

Застосування при порушеннях функцій

При порушеннях нирок: початкова доза — 30 мг на добу при КК менше 30 мл/хв.

При порушеннях печінки: необхідно зменшити дозу або зменшити кратність прийому.