Діувер

Діувер — це лікарський засіб із групи петльових діуретиків, призначений для зниження набряків та контролю артеріального тиску. Препарат має виражену діуретичну та кардіопротекторну дію, що робить його ефективним у лікуванні різних станів, пов’язаних із затримкою рідини та гіпертензією.

Форма випуску

Форма випуску	Обсяг, кількість таблеток
таблетки	5 мг: по 20 або 60 шт.; 10 мг: по 20 або 60 шт.

Опис таблеток

Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, двояковигнуті, з фаскою, з ризикою на одній стороні та гравіруванням "916" на іншій. На одній стороні — ризика, на іншій — гравірування.

Фізико-хімічні характеристики

• Діючий компонент: торасемід 10 мг у одній таблетці
• Вспоміжні речовини: лактози моногідрат (116.88 мг), кукурудзяний крохмаль (29.12 мг), карбоксиметилкрохмаль натрію (1.60 мг), колоїдний кремній діоксид безводний (1.20 мг), магній стеарат (1.20 мг).

Коди АТХ

C03CA04 — торасемід

Клініко-фармакологічна група

Фармакотерапевтична група: діуретики, петльові

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C. Уникайте впливу світла та вологи.

Термін придатності

3 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Фармакологічна дія

Механізм дії: Діувер є „петльовим” діуретиком, що обумовлено його здатністю зворотно блокувати контранспортер Na+/Cl−/K+ у товстому сегменті висхідної частини петлі Генле. Це сприяє зменшенню реабсорбції іонів натрію та води, що викликає посилений діурез. Також препарат блокує альдостеронові рецептори у міокарді, що сприяє зниженню фіброзу та покращенню діастолічної функції серця. Максимальний ефект досягається через 2-3 години після прийому. Торасемід має менший ризик розвитку гіпокаліємії та довше зберігає свою активність порівняно з фуросемідом. Виявляє пролонговану дію, що робить його придатним для довготривалого застосування.

Показання

• відечно-асцитичний синдром різної етіології, зокрема при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок;
• артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування, курс і дозування

Препарат приймати внутрішньо 1 раз на добу після сніданку, запиваючи невеликою кількістю води.

Дозування залежно від стану:

Стан	Розрахунок дози
відечний синдром, у т.ч. при хронічній серцевій недостатності, хворобах печінки, легень, нирок	початкова — 5 мг 1 раз на добу; при необхідності — з поступовим підвищенням до 20-40 мг. Максимальна — до 200 мг/добу.
артеріальна гіпертензія	початкова — 2.5 мг (0.5 таблетки по 5 мг) 1 раз на добу; за потреби — до 5 мг.

Препарат застосовують тривалий час або до зникнення набряків.

Передозування

Симптоми: надмірне зниження об’єму циркулюючої крові, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, метаболічний алкалоз, зниження артеріального тиску, запаморочення, спутаність свідомості, колапс, порушення шлунково-кишкового тракту.
Лікування: викликати блювоту, промивання шлунка, призначити активоване вугілля. Не існує специфічного антидоту. Проводити симптоматичну терапію, відновлювати баланс електролітів та об’єм крові під контролем лабораторних показників. Гемодіаліз неефективний.

Лікарські взаємодії

• Торасемід підвищує концентрацію цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфениколу, цисплатину, амфотерицину В, що збільшує ризик їх нефро- і ототоксичності.
• Може посилювати дію гіпотензивних препаратів, блокувати ефект інгібіторів АПФ та антагоністів рецепторів ангіотензину II.
• Знижує ефективність гіпоглікемічних засобів, аллопуринолу, підвищує ризик подагри.
• Одночасне застосування з літієм може збільшити його токсичність.
• Взаємодіє з препаратами, що блокують канальцеву секрецію — підвищує рівень торасеміду у крові.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

При вагітності: застосовувати лише за суворими показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, під наглядом лікаря та у мінімальних дозах. Торасемід може проникати через плаценту, сприяючи порушенню водно-електролітного балансу та тромбоцитопенії у плода.
Годування груддю: у разі необхідності застосування препарату рекомендується припинити годування.

Побічні дії

• З боку водно-електролітного балансу: гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, метаболічний алкалоз. Можуть виникати головний біль, спутаність свідомості, судоми, тетанія, слабкість м’язів, порушення ритму серця, диспепсія.
• Серцево-судинна система: надмірне зниження АТ, ортостатична гіпотензія, колапс, тахікардія, аритмії.
• Обмін речовин: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, тимчасове підвищення креатиніну та мочевини, підвищення рівня мочевої кислоти, зниження толерантності до глюкози.
• Мочовивідна система: олігурія, гостра затримка сечі, інтерстиціальний нефрит, гематурія.
• Печінка і шкіра: тошнота, блювота, діарея, холестаз, підвищення ферментів печінки, алергічні реакції, висипи, кропив’янка, анафілаксія.
• Центральна нервова система та слух: шум у вухах, парестезії, порушення слуху.
• Крові та імунна система: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія.

Протипоказання

• підвищена чутливість до торасеміду або інших компонентів препарату
• алергія на сульфонаміди
• почечна недостатність з анурією
• печінкова кома або прекома
• виражена гіпокаліємія, гіпонатріємія
• гіповолемія, дегідратація
• гострі порушення відтоку сечі (зокрема при обструктивних ураженнях)
• глікозидна інтоксикація
• гломерулонефрит
• декомпенсований стеноз серцевих клапанів
• гипертрофічна обструктивна кардіоміопатія
• підвищений центральний венозний тиск (більше 10 мм рт. ст.)
• гіперурикемія
• вік до 18 років
• період лактації
• непереносимість лактози або глюкозо-галактозна мальабсорбція

Особливі вказівки

• Застосовувати препарат потрібно строго за призначенням лікаря.
• Контролювати рівень електролітів у крові, особливо натрію, калію, магнію та кальцію, під час тривалого лікування.
• Уникати застосування при наявності тяжких порушень функцій нирок та печінки.
• Проводити періодичний моніторинг стану пацієнта з метою запобігання розвитку гіпонатріємії, гіпокаліємії та метаболічного алкалозу.
• У пацієнтів з хронічною недостатністю нирок або захворюваннями печінки необхідний особливий контроль і корекція терапії.
• Вплив на здатність керувати транспортом та механізмами — у період лікування рекомендується утриматися від керування автомобілем та складних механізмів.

Застосування при порушеннях функцій органів

При порушеннях функції нирок

Застосування протипоказане при нирковій недостатності з нарастною азотемією. В інших випадках — під контролем лікаря, із урахуванням стану функції нирок.

При порушеннях функції печінки

Застосовувати з обережністю, особливо при печінковій комі або прекомі, під контролем фахівця.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Застосування у пацієнтів похилого віку та дітей

Похилого віку

Спеціальний підбір дози не потрібен, однак необхідний контроль стану.

Діти

Застосування у дітей до 18 років протипоказано через відсутність достатніх даних щодо безпеки та ефективності.

Нозологія (коди МКБ)

• I10 — есенціальна гіпертензія
• I50.0 — застійна серцева недостатність
• K74 — фіброз та цироз печінки
• N04 — нефротичний синдром
• N18 — хронічна хвороба нирок