Форма випуску

Таблетки білого або майже білого кольору, плоскі, круглої форми з фаскою, зі злегка опуклою поверхнею та маркуванням "5" на одній стороні і рискою на іншій. Доступні у дозуваннях:

• 2.5 мг — по 28 таблеток у блістері (2 блістери у картонній упаковці)
• 5 мг — по 28 або 56 таблеток у блістері (2 або 4 блістери у картонній упаковці)
• 10 мг — по 28 або 56 таблеток у блістері (2 або 4 блістери у картонній упаковці)
• 20 мг — по 28 або 56 таблеток у блістері (2 або 4 блістери у картонній упаковці)

Опис

Таблетки мають білого або майже білого кольору, плоскі, круглої форми з фаскою, з маркуванням "5" на одній стороні та рискою на іншій. В одній таблетці міститься:

Код АТХ

C09AA03 — Лізиноприл

Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Інгибітор АПФ

Діюча речовина

Лізиноприл

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C.

Термін придатності

3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Фармакологічна дія

Механізм дії

Лізиноприл інгібує фермент пептидилпептидазу (ангиотензинпревращаючий фермент, АПФ), що каталізує перетворення ангіотензину I у вазоконстрикторний пептид — ангіотензин II. Це сприяє зниженню рівня ангіотензину II, що веде до зменшення вазоконстрикції та секреції альдостерону, а також підвищує рівень брадикинина — мощного вазодилататора.

Клінічна ефективність

• Артеріальна гіпертензія: Лізиноприл знижує АТ, незалежно від рівня реніну у крові, за рахунок пригнічення РААС. Початкове дозування — 10 мг/добу, з подальшим підвищенням до 20-40 мг/добу. Ефект настає через 1-2 тижні і стабілізується протягом місяця. Можливе застосування у комбінації з іншими гіпотензивними засобами.
• Хронічна серцева недостатність: Доза починається з 2.5 мг/добу, з поступовим збільшенням на 2.5 мг кожні 3-5 днів до досягнення 20 мг/добу. Регулярний контроль АТ, функції нирок та рівня калію обов'язковий.
• Острий інфаркт міокарда: В перші 24 години призначається 5 мг однократно, потім — по 5 мг через 24 години та по 10 мг через 48 годин. Подальше лікування — до 6 тижнів з підтримуючою дозою 10 мг/добу.
• Діабетична нефропатія: Початкова доза — 10 мг/добу, з можливістю підвищення до 20 мг/добу для зниження альбумінурії та АТ.

Спосіб застосування, курс та дози

Приймати внутрішньо, 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі, бажано в один і той самий час.

Ессенціальна гіпертензія

• Початкова доза — 10 мг/добу. За необхідності дозу підвищують кожні 2-3 дні на 5 мг до досягнення терапевтичного ефекту (зазвичай 20-40 мг/добу).
• Звичайна підтримуюча доза — 20 мг/добу, максимальна — 40 мг/добу.
• Перед початком застосування у пацієнтів, що приймали діуретики, їх слід скасувати за 2-3 дні. В разі неможливості — початкова доза не повинна перевищувати 5 мг/добу.

Реноваскулярна гіпертензія та інші стани, пов'язані з підвищеною активністю РААС

• Початкова доза — 2.5-5 мг/добу, залежно від стану пацієнта і функції нирок.
• Дозу підбирають індивідуально під контролем АТ, функції нирок, калію у крові.
• При зниженні КК (менше 80 мл/хв) початкова доза зменшується відповідно.

Хронічна серцева недостатність

• Початкова доза — 2.5 мг/добу, потім поступово збільшується до 20 мг/добу.
• Контроль АТ, функції нирок і рівня калію обов'язковий.

Лікування гострого інфаркту міокарда

• В перші 24 години — 5 мг однократно, потім — по 5 мг через 24 години і по 10 мг через 48 годин.
• Подальше — до 6 тижнів у підтримуючій дозі 10 мг/добу.

Диабетична нефропатія

• Початкова доза — 10 мг/добу, при необхідності підвищують до 20 мг/добу.

Передозування

Можливі симптоми: артеріальна гіпотензія, шок, порушення електролітного балансу, ниркова недостатність, тахікардія, брадикардія, головокруження, кашель. Лікування — промивання шлунка, призначення активованого вугілля, підтримка об’єму циркулюючої крові через внутрішньовенне введення розчинів, симптоматична терапія, контроль роботи серця та дихання. У разі стабільної брадикардії — постановка електрокардіостимулятора. Лізиноприл видаляється з організму гемодіалізом.

Лікарські взаємодії

• Двойна блокада РААС: застосування з АРА II або іншими інгібіторами АПФ може сприяти розвитку гіпотензії, гиперкаліємії, порушень функції нирок. Рекомендується ретельний контроль.
• Калийсберігаючі препарати, калійові замінники: підвищують ризик гіперкаліємії. Необхідний регулярний моніторинг рівня калію та функції нирок.
• Літій: застосування з лізиноприлом може сприяти накопиченню літію в крові — контролювати рівень літію.
• Нестероидні протизапальні засоби: зменшують ефективність лізиноприлу і можуть спричинити порушення функцій нирок.

Протипоказання

• Гіперчутливість до лізиноприлу або інших компонентів препарату
• Ангіоневротичний набряк у анамнезі
• Суттєві порушення функції нирок (КК менше 10 мл/хв або на діалізі)
• Застосування у період вагітності та годування груддю без консультації лікаря
• Загострення стенозу аортального або мітрального клапана

Особливі вказівки

• Перед початком лікування і при його продовженні — моніторинг АТ, функції нирок, рівня калію
• У пацієнтів з обструкцією сечовивідних шляхів або з дегідратацією — підвищений ризик гіпотензії
• У разі виникнення симптомів ангіоневротичного набряку — негайна допомога і припинення прийому
• Обережність при застосуванні у пацієнтів похилого віку

Застосування при порушеннях функції нирок

Дозування залежить від рівня кліренсу креатиніну. При КК 30-80 мл/хв — початкова доза 5-10 мг/добу; при КК 10-30 мл/хв — 2.5-5 мг/добу; при КК менше 10 мл/хв або на гемодіалізі — 2.5 мг/добу. Регулярний контроль функції нирок та калію обов'язковий.

Умови реалізації

Препарат доступний за рецептом лікаря.

Застосування у пацієнтів похилого віку

З обережністю, з урахуванням можливого зниження функції нирок та підвищеного ризику гіпотензії. Початкове дозування — 2.5-5 мг/добу з подальшим коригуванням під контролем стану.

Застосування у дітей

Без рекомендацій щодо застосування у дитячому віці. Призначення можливе за суворими показаннями та під контролем лікаря.

Показання

• Ессенціальна та реноваскулярна артеріальна гіпертензія (у монотерапії або у комбінації)
• Хронічна серцева недостатність (у комплексній терапії)
• Раннє лікування гострого інфаркту міокарда (у перші 24 години)
• Діабетична нефропатія (з метою зниження альбумінурії у пацієнтів із цукровим діабетом)