Інструкція з медичного застосування препарату Дилтіазем ретард

Форма випуску

Капсули пролонгованої дії, тверді желатинові, №2, рожевого кольору з фіолетовим відтінком; вміст капсул — гранули білого або майже білого кольору.

Доступні упаковки:

• 90 мг — 21 капсула в контейнері
• 180 мг — 30 капсул у контейнері

Опис

Капсули пролонгованої дії мають тверду желатинову оболонку, розмір №2, забарвлення — рожевий з фіолетовим відтінком. Вміст капсули — гранули білого або майже білого кольору. У складі допоміжні речовини — цукрова крупка (сахароза, крахмальна патока), сополімери метилметакрилату, триметиламмоніоетилметакрилату та етилакрилатів, парафін, тальк. Оболонка капсули містить титану діоксид, сонячний закат жовтий, Понсо 4R (червоний), патентований синій барвник, діамантовий чорний барвник, желатин.

Коди АТХ

Код	Назва
C08DB01	Дилтіазем

Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

• Блокатор кальцієвих каналів
• Гіпотензивний засіб

Діюча речовина

Дилтіазем

Фармако-терапевтична група

Блокатор кальцієвих каналів (БМКК)

Умови зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище +25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки.

Фармакологічна дія

Дилтіазем — похідне бензотиазепіну, має антиаритмічну, антиангінальну та гіпотензивну активність. Це блокатор «повільних» кальцієвих каналів (БМКК), який знижує внутрішньоклітинний рівень кальцію в кардіоміоцитах і гладком'язових клітинах, розширює коронарні та периферичні артерії і артеріоли, знижує загальний периферичний судинний опір (ОПСС), тонус гладкої мускулатури, посилює кровотік у коронарних, мозкових і ниркових судинах, урежає частоту серцевих скорочень (ЧСС).

Механізм антиаритмічної дії полягає у пригніченні транспорту іонізованого кальцію у тканинах серця, що сприяє збільшенню ефективного рефрактерного періоду та подовженню часу проведення імпульсу в атріовентрикулярному (AV) вузлі. Це має клінічне значення у пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла, літніх хворих, у яких блокада кальцієвих каналів може перешкоджати генерації імпульсу в синусовому вузлі та викликати синоатріальну (SA) блокаду.

Антиангінальний ефект обумовлений розширенням периферичних судин і зниженням системного артеріального тиску (постнавантаження), що зменшує напруження стінки міокарда і його потребу у кисні. У концентраціях, що не викликають негативного інотропного ефекту, сприяє релаксації гладкої мускулатури коронарних судин та дилатації великих і дрібних артерій. Також має антигіпертензивний ефект за рахунок дилатації судин резистивного типу та зниження ОПСС. Ступінь зниження артеріального тиску (АТ) корелює з початковим рівнем АТ, минимально впливає на АТ у пацієнтів із нормальним рівнем АТ, не викликає постуральної гіпотензії або тахікардії.

Дилтіазем не викликає розвитку толерантності протягом тривалого застосування (до 8 місяців), не впливає на ліпідний профіль крові, може сприяти регресії гіпертрофії лівого шлуночка у хворих із артеріальною гіпертензією.

Початок дії при пероральному застосуванні — 2-3 години, тривалість — 12-24 години. Максимальний гіпотензивний ефект досягається через 2 тижні терапії.

Показання

• Профілактика пароксизмальної надшлуночкової тахікардії
• Артеріальна гіпертензія
• Профілактика нападів стенокардії (у тому числі стенокардії Принцметала)

Спосіб застосування, курс і дози

Таблетки рекомендується приймати внутрішньо, перед їжею, цілком, не розжовуючи та не подрібнюючи, запивати невеликою кількістю рідини.

Початкова доза — 1 капсула по 90 мг двічі на добу. Середня добова доза — 180-240 мг. Корекція режиму дозування допускається через 2 тижні терапії.

Максимальна доза — 360 мг/добу, застосовується тільки в умовах стаціонару.

Передозування

Симптоми: виражена брадикардія, значне зниження АТ, колапс, порушення атріовентрикулярної та синоатріальної провідності, спутаність свідомості, ступор, нудота, блювота, метаболічний ацидоз, гіперглікемія, серцева недостатність, кардіогенний шок, асистолія.

Лікування: залежно від тяжкості симптомів — промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. За показаннями — введення атропіну, ізопреналіну, допаміну або добутаміну, а при значних порушеннях провідності — електрокардіостимуляція. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз неефективні.

Лікарські взаємодії

Фармакодинамічні

• При одночасному застосуванні з гіпотензивними препаратами — посилення їх дії.
• При поєднанні з дигоксином — можливе підвищення концентрації дигоксину в крові.
• З антиаритмічними засобами, бета-адреноблокаторами — можливий розвиток брадикардії, порушення провідності, серцева недостатність.
• З аденозином — ризик пролонгованої брадикардії.
• З саліцилатами — додаткове пригнічення агрегації тромбоцитів.
• З етиловим спиртом — посилення гіпотензивної дії.
• З препаратами, що викликають удлинення QT-простору — підвищений ризик його значного подовження.
• З інгаляційними анестетиками, тиазидними діуретиками — посилення гіпотензивної дії.
• З фенитоїном — зменшення ефективності дилтіазему.
• З нейролептиками — посилення гіпотензивної дії.
• З нітратами — можливе одночасне застосування.
• З літієм — потенційне посилення нейротоксичних реакцій.
• З нестероїдними протизапальними засобами — зменшення гіпотензивної дії.
• З циметидином — можливе значне збільшення концентрації дилтіазему.
• З теофіліном, карбамазепіном — підвищення концентрації у крові.
• З противірусними засобами (ритонавірув) — підвищення концентрації у крові.
• З седативними та снотворними — можливе підвищення концентрації та дії.
• З ловастатином і симвастатином — посилення їхньої дії; потрібне зменшення доз.

Фармакокінетичні

• З циметидином — підвищення концентрації дилтіазему в крові.
• З фенобарбіталом, діазепамом, рифампіцином — зниження концентрації дилтіазему.
• З хінідином, валпроєвою кислотою — підвищення концентрації у крові.
• З протигрибковими препаратами — можливе підвищення концентрації.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Дилтіазем ретард протипоказаний під час вагітності та в період годування груддю, оскільки препарат проникає у грудне молоко. Жінкам репродуктивного віку перед призначенням слід виключити вагітність.

Побічні дії

Зазвичай спостерігаються:

• Периферичні набряки — 2,4%
• Головний біль — 2,1%
• Тошнота — 1,9%
• Головокруження — 1,5%
• Шкірна висипка — 1,3%
• Астенія — 1,2%

Менш поширені (< 1%):

• Серцево-судинна система: стенокардія, аритмія, брадикардія, тахікардія, блокади, серцева недостатність, зміни на ЕКГ, гіпотензія, запаморочення, обмороки, екстрасистолія.
• Нервова система: порушення сну, амнезія, депресія, галюцинації, бессонниця, нервозність, парестезії, зміни особистості, сонливість, тремор.
• З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, анорексія, запор або діарея, порушення смаку, диспепсія, підвищення активності печінкових ферментів, жажда, блювота, збільшення маси тіла.
• Шкіра: петехії, фотосенсибілізація, свербіж, кропив’янка.
• Інше: амбліопія, підвищена активність КФК, задишка, носове кровотечення, подразнення очей, гіперглікемія, гіперурикемія, імпотенція, судоми м'язів, закладеність носа, ніктурія, кістково-суглобовий біль, поліурія, сексуальна дисфункція, дзвін у вухах.

Післямаркетинговий досвід:

• Алергічні реакції, алопеція, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, екстрапірамідний синдром, гіперплазія ясен, гемолітична анемія, подовження часу кровотечі, лейкопенія, пурпура, ретинопатія, міопатія, тромбоцитопенія, ексфоліативний дерматит.

Протипоказання

• Кардіогенні шоки
• Синусова та AV-блокади II-III ступеня (крім пацієнтів з штучним водієм ритму)
• Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта
• Синдром Лауна-Ганонга-Левіна у поєднанні з тріпотінням або фібриляцією передсердь (окрім пацієнтів з кардіостимулятором)
• Хронічна серцева недостатність у декомпенсованій стадії
• Острий інфаркт міокарда з ознаками лівошлуночкової недостатності
• Синдром слабкості синусового вузла без застосування штучного водія ритму
• Виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск < 90 мм рт.ст.)
• Желудочкова тахікардія з широким комплексом QRS
• Порфірія
• Вагітність і період лактації
• Діти до 18 років
• Переносимість фруктози та синдром порушення всмоктування глюкози/галактози
• Індивідуальна підвищена чутливість до препарату

З обережністю застосовувати пацієнтам з порушеннями функції печінки або нирок, тяжким стенозом устья аорти, гипертрофічною обструктивною кардіоміопатією, артеріальною гіпотензією, AV-блокадою I ступеня, при застосуванні з бета-адреноблокаторами, дигоксином, при компенсованій хронічній недостатності серця, в похилому віці.

Особливі вказівки

Дилтіазем ретард знижує провідність у міокарді, тому його слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з AV-блокадою I ступеня та брадикардією. Необхідна обережність у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, а також при застосуванні у літніх. Важливо контролювати рівень АТ і функцію печінки під час лікування. У випадку появи стійких шкірних висипів або мультиформної еритеми препарат слід скасувати. Перед хірургічними втручаннями повідомити лікаря-анестезіолога про застосування препарату. Вплив на здатність керувати транспортом — до теперішнього часу не встановлено, але у випадках гіпотензії або головокруження можлива тимчасова слабкість.

Застосування при порушеннях функції нирок

З обережністю застосовувати у пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок, під контролем показників функції нирок.

Застосування при порушеннях функції печінки

У пацієнтів із порушеннями функції печінки рекомендована зменшена доза (не більше 90 мг на добу) та регулярний контроль функціонального стану печінки.