Інструкція з застосування препарату Дексілант®

Загальна характеристика

Препарат Дексілант® є високоефективним інгібітором протонного насоса, що застосовується для зниження секреції кислоти в шлунку. Форма випуску — капсули з модифікованим висвобождуванням, що забезпечує пролонгований терапевтичний ефект.

Форма випуску та склад

Фармакологічна дія

Декслансопразол — це інгібітор протонного насоса, який блокуючи фермент H+/K+ АТФ-аза у париетальних клітинах шлунка, пригнічує остаточну стадію секреції соляної кислоти. Це сприяє зниженню кислотності шлункового соку, що є основним механізмом терапевтичної дії.

Після прийому препарат швидко активується, а його капсули з гранулами дозволяють пролонгувати дію, забезпечуючи тривале зниження кислотності. Внаслідок застосування зростає рівень гастрину та хромограніну A в крові, що є реакцією організму на блокування секреції кислоти.

Показання до застосування

• Лікування ерозивного эзофагіту будь-якої тяжкості
• Підтримуюча терапія після загоєння эрозивного эзофагіту та зменшення проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЭРБ)
• Симптоматичне лікування ГЭРБ (незалежно від наявності ерозій)

Спосіб застосування, дози та курси лікування

Загальні рекомендації

Препарат приймається внутрішньо, цілком, незалежно від прийому їжі. Можна відкрити капсулу, висипати гранули у столову ложку яблучного пюре та швидко проковтнути, не розжовуючи.

Лікування ерозивного эзофагіту

• Для дорослих та підлітків від 12 років — 60 мг один раз на добу
• Тривалість курсу — 8 тижнів

Підтримуюча терапія

• Дорослі — 30 мг один раз на добу
• Курс — до 6 місяців, залежно від рекомендацій лікаря
• Для підлітків від 12 років — 30 мг один раз на добу; тривалість визначає лікар

Лікування ГЭРБ

• Взрослі і підлітки від 12 років — 30 мг один раз на добу
• Тривалість — 4 тижні

Передозування

Загалом випадки передозування не зафіксовані або траплялися рідко. У разі випадкового прийому великих доз — симптоми можуть включати головний біль, нудоту або дискомфорт у шлунку. Лікування — симптоматичне, спеціальних антидотів не існує. Декслансопразол не піддається гемодіалізу.

Лікарські взаємодії

• Можливе зниження всмоктування препаратів, залежних від рН, таких як кетоконазол, дигоксин, препарати заліза, ампіцилін та ін.
• Може збільшувати концентрацію такролімусу у плазмі у пацієнтів після трансплантації
• Не рекомендується застосовувати разом з препаратами, які метаболізуються через CYP2C19 або CYP3A4, без контролю лікаря
• Не слід застосовувати з клопідогрелем без консультації лікаря, оскільки взаємодія не встановлена

Застосування під час вагітності та годування груддю

Препарат протипоказаний вагітним. У випадку необхідності застосування в період лактації слід припинити годування груддю.

Побічні дії

Найчастіші побічні реакції (від 2% і більше):

• З боку травної системи: діарея, метеоризм, біль у животі, нудота, рвота
• Загальні: головний біль, слабкість
• З боку імунної системи: алергічні реакції, анафілаксія
• З боку нервової системи: запаморочення, порушення зору, парестезії
• З боку шкіри: висип, кропив’янка, зуд
• З боку крові: тромбоцитопенія, лейкоцитоз (рідко)

Протипоказання

• Гіперчутливість до компонентів препарату
• Вік до 12 років
• Під час вагітності та лактації
• Залежність від застосування препаратів, що впливають на кислотність шлунка, зокрема при застосуванні інгібіторів протеаз ВІЧ

Особливі вказівки

• Перед початком лікування необхідно виключити злоякісні захворювання шлунково-кишкового тракту, оскільки препарат може маскувати симптоми
• При тривалому застосуванні (більше одного року) можливий ризик остеопоротичних переломів
• Під час лікування слід контролювати рівень магнію у крові, особливо у пацієнтів з ризиком його дефіциту
• Можливий розвиток підострої червоної волчанки (ПКВ), тому при симптомах — відміна препарату та консультація лікаря

Особливості застосування у пацієнтів з порушеннями функції

При порушеннях функції нирок

Корекція дози не потрібна.

При порушеннях функції печінки

У випадках середньої тяжкості (клас В по Чайлд-Пью) — максимальна добова доза не повинна перевищувати 30 мг. Дані щодо важких порушень (клас С) відсутні.