Загальна інформація

Авелокс® — це розчин для внутрішньовенних інфузій, що містить активну речовину моксифлоксацин у формі гидрохлорида. Препарат має бактерицидну дію і використовується для лікування різних бактеріальних інфекцій. Випускається у фармацевтичній формі розчину для інфузій по 1,6 мг/1 мл у флаконах по 250 мл, а також у контейнерах для внутрішньовенного введення.

Клініко-фармакологічна група

• АТХ код: J01MA14
• Група: Антибактеріальні засоби групи фторхінолонів

Діюча речовина

Основна активна компонента — моксифлоксацин у формі гидрохлорида, що становить 1,6 мг на 1 мл розчину.

Фармакологічна дія

Моксифлоксацин — це противомікробний препарат класу фторхінолонів, що має бактерицидну дію. Він інгібує топоізомерази II (ДНК-гиразу) та IV, ферменти, відповідальні за топологічні властивості ДНК, що призводить до порушення процесів реплікації, транскрипції та репарації ДНК бактерій. Препарат активний відносно широкого спектру мікроорганізмів: грамположних, грамотрицних, анаеробних, кислотостійких, атипичних бактерій, таких як Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Legionella spp.

Показання до застосування

Авелокс® застосовується для лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими мікроорганізмами:

• острий синусит
• обострення хронічного бронхіту
• внебольнична пневмонія, включаючи штамми з резистентністю до інших антибіотиків
• неускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин
• ускладнені інфекції шкіри і підшкірних структур (зокрема інфікована діабетична стопа)
• ускладнені внутрішньочеревні інфекції, включаючи полімікробні та внутрішньочеревинні абсцеси
• неускладнені запальні захворювання органів малого тазу (сальпінгіти, ендометрит)

Спосіб застосування, курс і дози

Авелокс® вводиться внутрішньо або внутрішньовенно у дозі 400 мг один раз на добу. Тривалість терапії залежить від тяжкості інфекції та клінічного ефекту і може становити від 5 до 21 дня. Внутрішньовенне введення здійснюється шляхом інфузії розчину протягом приблизно 60 хвилин.

Лікарські взаємодії

При застосуванні Моксифлоксацину слід враховувати можливість розвитку адитивних ефектів у вигляді удлинення інтервалу QT, особливо при одночасному застосуванні препаратів, що також впливають на цей показник. Заборонено застосовувати препарат з:

• антиаритміками класу IA (хінідин, дизопірамід)
• антиаритміками класу III (амідарон, соталол)
• нейролептиками (фенотиазини, галоперидол)
• трициклічними антидепресантами
• іншими препаратами, що потенційно подовжують QT

Також можливе зниження всмоктування моксифлоксацину при одночасному застосуванні з антацидами, полівітамінами і мінералами, що містять магній, алюміній, залізо, цинк. Їх рекомендується приймати за 4 години до або після моксифлоксацину.

Застосування під час вагітності і годування груддю

Моксифлоксацин заборонений для застосування вагітним і жінкам, що годують груддю, через можливість негативного впливу на розвиток плода та немовля.

Побічні дії

Найчастішими побічними реакціями є:

• з боку шкіри і слизових: висип, свербіж, анафілактичні реакції (рідко)
• з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення сну, тремор, судоми (рідко)
• з боку серцево-судинної системи: удлинення інтервалу QT, порушення ритму (рідко)
• з боку травної системи: нудота, блювання, діарея, болі в животі
• з боку крові: лейкопенія, тромбоцитопенія (рідко)

Можливі й інші неспецифічні реакції, що вимагають консультації лікаря.

Протипоказання

• гіперчутливість до моксифлоксацину або інших фторхінолонів
• вагітність і період годування груддю
• діти та підлітки до 18 років
• наявність в анамнезі патології сухожиль, пов’язаної з лікуванням хінолонами
• граве удлинення інтервалу QT, електролітні порушення (гіпокаліємія, гіпомагніємія)
• клінічно значуща серцева недостатність
• порушення функції печінки (клінічно значимі)

Особливі вказівки

Можливий розвиток алергічних реакцій, включаючи анафілактичний шок, що потребує негайної медичної допомоги. У пацієнтів з історією судом та порушеннями центральної нервової системи слід застосовувати з обережністю. Не рекомендується застосовувати препарат у разі порушень електролітного балансу, особливо у хворих із схильністю до порушень серцевого ритму.

Застосування при порушеннях функції нирок і печінки

При порушеннях функції нирок корекція дози не потрібна, але слід враховувати особливості стану пацієнта. У випадках важкої печінкової недостатності застосування Авелокс® протипоказане.

Умови реалізації

Препарат доступний за рецептом лікаря.

Застосування у пацієнтів похилого віку

У пацієнтів похилого віку можливе підвищення ризику розвитку побічних реакцій, особливо при порушеннях функції нирок або печінки. Необхідне ретельне медичне спостереження.

Застосування у дітей

Застосування Авелокс® у дітей та підлітків до 18 років категорично заборонено через ризик впливу на розвиток кістково-суглобової системи.

Медичні класифікаційні коди (МКБ)

• Інфекційні та паразитарні хвороби — A00-B99
• Захворювання дихальної системи — J00-J99
• Захворювання шкіри та підшкірної клітковини — L00-L99

Власник реєстраційного посвідчення

Власником реєстраційного посвідчення є відповідна фармацевтична компанія.