Інструкція щодо застосування препарату Авелокс®

Форма випуску

Розчин для інфузій, прозорий, жовтого або жовто-зеленуватого кольору. Вміст у флаконах по 250 мл або у контейнерах з полиолефіну по 250 мл, кількістю 4 або 12 штук у коробці.

Опис

Авелокс® — це антибактеріальний препарат широкого спектра дії, що належить до групи фторхінолонів. Основною активною речовиною є моксифлоксацин у формі гидрохлорида, концентрація — 1.6 мг в 1 мл розчину.

Коди АТХ

Код АТХ	Назва
J01MA14	Моксифлоксацин

Клініко-фармакологічні групи

• Група: Антибактеріальні препарати групи фторхінолонів
• Фармакотерапевтична група: Протимікробні засоби — фторхінолони

Діюча речовина

Моксифлоксацин — бактеріоцидна речовина, що активна проти широкого спектра мікроорганізмів, включаючи грампозитивні, грамотрицні, анаеробні, атипичні бактерії та мікроорганізми, що продукують β-лактамази.

Фармакологічна дія

Моксифлоксацин інгібує топоізомерази II (ДНК-гурази) та IV, ферменти, що регулюють топологію ДНК, що забезпечує його бактерицидну активність. Препарат проявляє активність щодо бактерій, що резистентні до інших класів антибіотиків, і має низьку частоту розвитку резистентності.

Показання до застосування

Авелокс® призначають для лікування інфекційних захворювань, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами:

• острий синусит
• обострення хронічного бронхіту
• внебольнична пневмонія (у т.ч. викликана штаммами з резистентністю)
• неускладнені інфекції шкіри і мʼяких тканин
• ускладнені інфекції шкіри і підшкірних структур (включаючи інфіковану діабетичну стопу)
• ускладнені внутрішньочеревні інфекції, включаючи полімікробні та абсцеси
• неускладнені запальні захворювання органів малого таза (сальпінгіти, ендометрит)

Спосіб застосування, курс і доза

Препарат застосовують внутрішньо або внутрішньовенно у дозі 400 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування залежить від тяжкості інфекції та клінічного ефекту, зазвичай становить від 5 до 21 дня. Внутрішнє застосування — за рекомендаціями лікаря, з урахуванням клінічної ситуації.

Лекарські взаємодії

Моксифлоксацин може взаємодіяти з препаратами, що впливають на серцевий ритм, зокрема, подовжують інтервал QT. Не рекомендується одночасне застосування з антиаритмічними засобами класу IA і III, нейролептиками, трициклічними антидепресантами, деякими антимікробними препаратами, антигістамінними засобами, а також препаратами, що містять цинк, залізо, магній або алюміній, через можливість зниження всмоктування моксифлоксацину.

При застосуванні з варфарином можливо посилення антикоагулянтної дії, тому необхідно контролювати МНО. Також слід враховувати ризик розвитку аритмій при комбінації з препаратами, що подовжують інтервал QT.

Протипоказання

• гіперчутливість до моксифлоксацину або інших фторхінолонів
• вагітність і період годування груддю
• вікова група до 18 років
• наявність в анамнезі тяжких порушень сухожильної системи, особливо після застосування хінолонів
• кліренс нирок менше 30 мл/хв, порушення функції печінки класу C за Чайлд-Пью
• передвісники порушень серцевого ритму, зокрема, при наявності удлинения інтервалу QT, електролітних порушень

Особливі вказівки

У процесі лікування можливий розвиток алергічних реакцій та анафілаксії, що потребують негайної лікарської допомоги. Необхідно дотримуватися обережності у пацієнтів із захворюваннями ЦНС, судомним синдромом, а також у осіб похилого віку. При появі симптомів порушення серцевого ритму або тяжких алергічних реакцій — припинити застосування і звернутися до лікаря.

Застосування при порушеннях функцій нирок

Для пацієнтів із порушеннями функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення. Деталі визначаються лікарем, ураховуючи клінічну ситуацію.

Застосування при порушеннях функцій печінки

При тяжких порушеннях функцій печінки (клас C за Чайлд-Пью) застосування моксифлоксацину протипоказане. У випадках легких і помірних порушень — можливе застосування під контролем лікаря.

Умови реалізації

Препарат виписується за рецептом лікаря та використовується відповідно до інструкції.

Застосування у пацієнтів похилого віку

З обережністю у літніх пацієнтів через можливий ризик розвитку побічних реакцій, зокрема порушень серцевого ритму та функції нирок.

Застосування у дітей

Застосування у дітей та підлітків не рекомендується через недостатність даних щодо безпеки та ефективності.

Нозологія (коди МКБ)

• J01MA14 — бактеріальні інфекції, викликані чутливими мікроорганізмами

Побічні дії

Можливі реакції з боку різних систем організму:

• З боку шкіри: алергічні реакції, кропив’янка, анафілаксія (рідко)
• З боку органів крові: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія
• З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, психічні порушення
• З боку серцево-судинної системи: удлинение QT, аритмії, серцева недостатність
• З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт (рідко)
• З боку печінки: підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит (рідко)

Протипоказання

• гіперчутливість до моксифлоксацину або інших фторхінолонів
• вагітність і період годування груддю
• вікова група до 18 років
• наявність в анамнезі тяжких порушень сухожильної системи
• порушення серцевого ритму, зокрема, при удлинении QT
• кліренс нирок менше 30 мл/хв
• захворювання печінки класу C за Чайлд-Пью