Інструкція з застосування препарату Advagraf®

Загальна інформація

Advagraf® — це пролонгована форма такролімусу, високоефективного імунодепресанту, що застосовується для профілактики відторгнення трансплантованих органів та для лікування атопічного дерматиту середньої та тяжкої ступеня. Препарат випускається у вигляді твердых желатинових капсул з пролонгованою дією, які забезпечують поступове вивільнення активної речовини — такролімусу.

Формула та склад

Назва компонента	Кількість у капсулі
Такролімус моногідрат	1,02 мг (що відповідає 1 мг такролімусу)
Вспомогальні речовини	Гіпромеллоза, етилцелюлоза, лактозний моногідрат, магній стеарат
Оболонка капсули	Титану діоксид (Е171), жовтий і червоний залізні оксиди (Е172), желатин, натрію лаурилсульфат
Колір і маркування	На білому ковпачку — "1 mg" (червоний напис), на корпусі — логотип фірми 677 (оранжевий колір)

Фармакологічна група

Advagraf® належить до групи імунодепресантів, з кодом заATХ L04AD02. Активною речовиною є такролімус, який відноситься до класу імунодепресивних засобів.

Механізм дії

Такролімус є потужним інгібітором кальциневрину, що проявляє свою дію через зв’язування з цитозольним білком FKBP 12. Утворений комплекс специфічно і конкурентно блокує кальциневрин, що приводить до порушення передачі Т-клітинних сигналів і транскрипції генів, відповідальних за утворення лимфокінів. Внаслідок цього пригнічується активація і проліферація Т-лімфоцитів, зменшується синтез інтерлейкінів (зокрема інтерлейкіну-2), що є ключовими для імунної відповіді. Таким чином, Advagraf® забезпечує високий рівень імунодепресії, запобігаючи відторгненню трансплантата і зменшуючи імунну активність при атопічному дерматиті.

Показання до застосування

• Для системного застосування:
  • профілактика та лікування відторгнення аллотрансплантату печінки і нирки у дорослих пацієнтів;
  • лікування резистентного до стандартних режимів імуносупресії відторгнення трансплантату у дорослих.
• Для зовнішнього застосування:
  • лікування атопічного дерматиту середньої та тяжкої ступеня у випадках недостатнього ефекту традиційних методів або при протипоказаннях до них.

Спосіб застосування, дози та курси лікування

Дозування та частота прийому Advagraf® встановлюються індивідуально лікарем відповідно до клінічної ситуації, виду трансплантата та стану пацієнта. При внутрішньому застосуванні капсули слід ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від прийому їжі.

Для профілактики відторгнення трансплантата рекомендується починати терапію з визначеної лікарем дози, яка може коригуватися за результатами моніторингу концентрації такролімусу в крові та клінічного стану пацієнта.

При лікуванні атопічного дерматиту дозу та тривалість курсу визначає дерматолог або лікар-імунолог з урахуванням відповіді пацієнта.

Лекарські взаємодії

Такролімус метаболізується у печінці за допомогою системи цитохрому CYP3A4. Вживання препаратів або трав, що інгібують або індукують CYP3A4, може значно змінювати концентрацію такролімусу в крові:

• Інгібітори CYP3A4: кетоконазол, флуконазол, ітраконазол, вориконазол, еритроміцин, ритонавір — підвищують концентрацію такролімусу, що може призвести до токсичних ефектів.
• Індуктори CYP3A4: рифампіцин, фенитоїн, зверобій — знижують рівень такролімусу, що зменшує його ефективність.
• Інші взаємодії: грейпфрутовий сік може підвищувати рівень препарату, а циметидин і циклоспорин — потенційно інгірувати метаболізм, збільшуючи концентрацію у крові.

Застосування з іншими препаратами, що мають нефротоксичну або нейротоксичну дію (аміноглікозиди, нестероїдні протизапальні засоби, гангліовір, ацикловір), може підвищити ризик нефротоксичності або нейротоксичності.

З огляду на можливість взаємодії, рекомендується регулярно контролювати рівень такролімусу у крові та проводити моніторинг функцій печінки і нирок.

Застосування при вагітності і годуванні груддю

Протипоказано застосовувати Advagraf® під час вагітності та годування груддю через потенційний ризик для плода і немовляти.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи

• дуже часто: ішемія міокарда, тахікардія, гіпертензія, кровотечі, тромбоемболії, порушення периферичного кровообігу, артеріальна гіпотензія;
• часто: аритмії, зміни ЕКГ, порушення серцевого ритму, інфаркт міокарда;
• рідко: перикардальний випіт, серцева недостатність.

З боку кровотворної системи

• часто: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія;
• рідко: панцитопенія, нейтропенія.

З боку нервової системи

• дуже часто: тремор, головний біль, безсоння;
• часто: судоми, порушення свідомості, парестезії, депресія, галюцинації;
• рідко: кома, порушення мови, амнезія.

З боку органу зору

• часто: нечіткість зору, фотофобія;
• рідко: катаракта, сліпота.

З боку органу слуху

• часто: шум у вухах;
• рідко: зниження слуху, нейросенсорна глухота.

З боку дихальної системи

• часто: задишка, кашель, риніт, плеврит;
• рідко: легеневі ураження, гострий респіраторний дистрес-синдром.

З боку шлунково-кишкового тракту

• дуже часто: діарея, нудота;
• часто: виразки, кровотечі, гастрит, здуття, запори;
• рідко: панкреатит, підвищення рівня амілази.

З боку печінки

• часто: підвищення ферментів печінки, холестаз, гепатит;
• рідко: тромбоз печінкових вен.

З боку нирок

• дуже часто: порушення функції нирок, нефропатія, олігурія, некроз ниркових канальців;
• часто: гостра ниркова недостатність.

Інші побічні реакції

• з боку шкіри: свербіж, висип, алопеція, акне;
• з боку м'язів і кісток: артралгія, м'язові судоми;
• з боку обміну речовин: гіперглікемія, цукровий діабет, гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіпофосфатемія;
• загальні реакції: астенія, лихоманка, набряки, збільшення маси тіла.

Протипоказання до застосування

• Для системного та зовнішнього застосування: вагітність, період лактації (грудне вигодовування), підвищена чутливість до такролімусу.
• Для зовнішнього застосування: генетичні дефекти епідермального бар'єра (синдром Нетертона, ламілярний іхтіоз), реакція "трансплантат проти хазяїна", генералізована еритродермія, вік до 16 років.

Особливі вказівки та рекомендації

• Перед початком терапії необхідно регулярно контролювати рівень артеріального тиску, ЕКГ, зір, рівень глюкози, електролітів, функцію печінки та нирок, гематологічний статус, коагулограму та рівень протеїнів у крові.
• Уникати застосування рослинних препаратів із зверобоєм, оскільки вони можуть змінювати концентрацію такролімусу.
• При появі діареї необхідно проводити моніторинг рівня такролімусу у крові, оскільки його концентрація може коливатися.
• Застосування з циклоспорином можливе лише під суворим контролем лікаря через ризик підвищення токсичності.
• Пацієнтам рекомендується уникати вживання грейпфрутового соку.
• Застосування у педіатрії можливе лише у відповідних формах та під контролем спеціаліста.
• Водіям і особам, що працюють із механізмами, слід враховувати можливу появу неврологічних або зорових порушень.

Виробник та реєстраційне посвідчення

Реєстраційне посвідчення та виробник: Компанія виробник. Точну інформацію про власника реєстраційного посвідчення та виробника слід уточнювати у відповідних документах.